Сила слабких: жінка на війні

Під час святкування Дня Україського козацтва та Дня захисника України ми, українці, згадуємо наші здобутки і втрати, звитягу, наші перемоги та поразки, згадуємо наших воїнів, проводимо паралелі між історією та сьогоденням.

В ЦРБ пройшла патріотична година під назвою «Сила слабких: жінка на війні». Адже у всі часи на території України жінка була поруч з чоловіком. Вона була не тільки матір’ю, чарівною дружиною, берегинею і трудівницею, але й доблесною захисницею, яка відстоювала гідність українського імені, захищала свою рідну землю, свій будинок і своїх дітей.

Ще з козацьких часів відомі імена жінок- Анастасія, Варвара, Соломія, які брали участь у боях проти ворога, керували ватагами козаків і силою та відвагою не поступалися чоловікам.

Багато таких жінок можна знайти на сторінках історії, вивчаючи Велику Вітчизняну війну. У той нелегкий для нашої країни час вони також піднімалися на захист рідної землі від німецько- фашистських загарбників.

Яскравим прикладом мужності, відваги та патріотизму є наша землячка, керівник антифашистського підпілля в Малині у роки Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (посмертно)- Ніна Іванівна Сосніна. І в цьому році, а саме 30 листопада виповнюється 95 років з дня її народження. Тому бібліотекар разом учнями школи- ліцею №1 згадували про Ніну та про її безсмертний подвиг. Вони переглянули уривок з одноіменного фільму і прослухали поезію про «Поліську Ластівку».

Ще декілька років тому нам здавалося, що страшні речі, про які ми досі знали з книг, фільмів і розповідей старших про війну, так і залишаться у минулому… Але, на жаль, війна знову прийшла на нашу землю. Сьогодні знову гинуть люди, нівечаться долі, руйнуються будівлі… А разом з чоловіками свою Батьківщину знову захищають жінки…

30 жовтня минає рік, як трагічно загинула учасниця подій Революції Гідності та війни на сході України у складі батальйону «Київ- 2», українка чеченського походження Аміна Окуєва.

Школярі згадали сучасницю, переглянувши відео та прослухавши розповідь бібліотекаря.

Мир нам дається дорогою ціною: життям найкращих синів і доньок України. Вони не прожили своє життя, не виростили дітей, не доглянули батьків, багато чого не встигли. Та їхній подвиг в ім’я нашого мирного життя - незабутній. А ті, хто повернулися додому живими - це вічний приклад для нас. Це наша гордість!

Ми пишаємося нашими захисниками, як жінками, так і чоловіками! 

І всім їм бажаємо здоров’я, і нехай чим скоріше на нашу Батьківщину прийде довгоочікуваний мир!

                       К.Вакуленко