Від
шістдесятників до Незалежності: дисидентський рух в України 60-80-х років ХХ
століття (онлайн-презентація видання «Дисиденти. Антологія текстів»)
Друга
половина 50-х років ХХ століття — час хрущовської відлиги — ознаменувалася
піднесенням суспільного і культурного життя в тодішній під радянській Україні.
На його тлі виникло унікальне явище — шістдесятництво, яке проявило себе у
різних сферах: культурній, науковій громадській. Однак з середини 60-х років
ситуація кардинально змінюється: невеликий простір свободи (чи, радше, ілюзії
свободи) почав стрімко звужуватися, знаменуючи початок Епохи Застою. Перед
тодішньою українською елітою постало питання: як діяти в цій ситуації? Частина
з них пішла на компроміс із владою, частина — у внутрішню еміграцію. Однак і
були ті, хто пішов на відкриту конфронтацію з радянським режимом. Більшість з
них стали в’язнями таборів, а деякі за свою позицію навіть поплатилися життям
(Василь Стус, Олекса Тихий, Валерій Марченко).
Сьогодні
надзвичайно важливо осмислити діяльність українського дисидентського руху, а це
неможливо зробити без ознайомлення з діяльністю дисидентів і безпосередньо з їх
працями (статтями, відозвами, виступами, художніми творами). Зрозуміло, для
масово читача немає можливості ознайомитися з великим і розрізненим масивом
літератури, присвяченого дисидентському руху.
Скласти
цілісне уявлення про дисидентський рух допоможе видання «Дисиденти. Антологія
текстів» (Дисиденти. Антологія текстів [Текст] / За ред. Олексія Сінченка. —
К.: Дух і Літера, 2018. — 656 с. — (Серія «Бібліотека спротиву. Бібліотека
надії).
В
анотації до видання зазначається, що в антології вперше здійснено спробу
представити дисидентський рух 1960-80-х років у всій його поліфонії, не так на
рівні суспільно-політичної проблематики, як на рівні конкретних доль.
Антологія
складається з семи розділів.
Перший
розділ — розділ «ув’язненої поезії», де представлена поезія як загальновідомих,
там і менш відомих широкому загалу авторів.
У
другому розділі представлені публічні виступи і заяви, які символізували
наростання відповідальності, бо жоден виступ не оминало око КДБ.
Третій
розділ репрезентує вершини самвидавної есеїстки, які обіймають широке коло
проблем.
В
інших розділах представлено так звані «останні слова» підсудних на тогочасних
закритих процесах та свідчення про умови перебування в таборах, на засланнях і
психіатричних лікарнях, що дасть змогу сучасному читачеві відтворити необхідні
контексти для усвідомлення тих обставин, у яких «в’язні сумління» обстоювали
своє право бути людьми.
Також
у виданні подані інтерв’ю з Раїсою мороз та Надією Світличною, яким вдалося
емігрувати з СРСР, а також тамвидавною (закордонною) есеїстикою.
Останній
розділ «Переосмислення» — це аналіз пережитого безпосередніми учасниками
дисидентського руху.
Підсумовуючи,
можемо сказати, що це видання, наявне у фондах Центральної публічної бібліотеки
імені Василя Скуратівського, доступно і повно репрезентує діяльність
українського дисидентського руху 1960-1980-х років.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!