понеділок, 9 березня 2020 р.

Читайте "Кобзар" і "Борітеся - поборете!"


9 березня відзначаємо день народження класика української поезії, символу українського національного духу – Тараса Шевченка.
Цьогоріч минає 180 років з дня виходу першого видання “Кобзаря” Тараса Шевченка та 160 років з дня виходу видання, останнього, яке тримав у руках автор. Всього за життя Шевченко створив 228 поетичних творів: віршів, поем та балад.
Та неперевершеним виданням Тараса Шевченка був і залишається його «Кобзар». 1840, 26 квітня – у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря». Видання побачило світ за сприяння письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.
«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.
Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.
У фондах нашої бібліотеки є різні його видання, які представлені в рубриці «Візьму у руки я «Кобзар».
Тож запрошуємо до прочитання.






















Читайте і "Борітеся - поборете!" Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні.

понеділок, 2 березня 2020 р.

Літературний календар березня


«Твір, який читають, має теперішнє;
твір, який перечитують, має майбутнє»
О.Дюма-син
Щоб привернути увагу користувачів до творів української та зарубіжної класики, в нашій бібліотеці працює періодична книжкова виставка-портрет з циклу «Літературний календар місяця: Березень» під назвою «Штрих до портрету».
Щомісячно на виставці представляються твори письменників-ювілярів. У березні читачам пропонована література деяких  письменників, яким відзначаються ювілейні дати цього місяця.
Це представники української  літератури: Максим Рильський, Ліна Костенко, Юрій Андрухович, Іван Ле, Леся Воронина та інші.

«Останнє слово все одно залишається за нащадками.
Саме їм вирішувати хто винагороджений безсмертям у віках» О.Дюма.


«Літературний календар»
знайомить з письменниками, які мають ювілеї у березні
7 - 60 років від дня народження Світлани Талан (1960), української письменниці
8 - 206 років від дня народження генія України, поета Тараса Шевченка (1814-1861).
8 -  95 років від дня народження Віктора Глуздова (1925), українського художника-ілюстратора
9 - 50 років від дня народження Любові Відути
(1970), українського прозаїка, поета
13 - 55 років від дня народження Галини Манів (1965), українського прозаїка
13- 60 років від дня народження Юрія Андруховича (1960), українського поета, прозаїка, перекладача, есеїста
18 - 100 років від дня народження Анатолія Івановича Боженка (1920–1998), українського письменника, драматурга
19 - 90 років від дня народження Ліни Костенко(1930), української поетеси
19 -125 років від дня народження Максима Рильського (1895-1964), українського поета, перекладача
19 - 70 років від дня народження Кірстен Бойє (1950),
німецького прозаїка
21 - 65 років від дня народження Лесі Воронини (Олени
Вороніної) (1955), українського прозаїка, перекладача, журналіста
22 - 125 років від дня народження Івана Ле (Івана Леонтійовича Мойсі) (1895–1978), українського письменника
22 - 140 років від дня народження Олекси Коваленка (1880–1927), українського поета, перекладача, видавця
30 - 200 років від дня народження Анни Сьюел (1820-1878),
англійського прозаїка, автора анімалістичних творів

неділя, 1 березня 2020 р.

Малинівська сільська бібліотека вітає з першим Днем Весни!


Перші провісники весни зацвіли в Малинівській бібліотеці. Їх виготовили талановиті маленькі читачі бібліотеки.
Біленький підсніжник Долоньками грію, Для нього і холод Любов’ю розвію.Джерело: https://dovidka.biz.ua/virshi-pro-pidsnizhniki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Біленький підсніжник
Долоньками грію,
Для нього і холод
Любов’ю розвію. 

Звеселіло серце, 
засвітились душі,
засміялось сонце і немає стужі. 


«Завивав зимовий вітер, – писав у своїй казці Андерсен. – А в хатинці було тепло й затишно. У цій хатинці жила квітка. Вона ховалася у своїй цибулинці під землею і снігом. Потім... квітка прокинулась, потягнулася й натиснула на свою оболонку... Вона рвійно випросталася, несучи вгору на тендітній стеблині блідо-зелений пуп’янок, бережно прикритий вузькими щільними листочками, й... опинилася в снігу».
Коли на початку весни пуп’янок пробивається крізь сніг, його, ніби турботливо зімкнуті долоньки, захищають дві зрослі половинки прицвітника, дуже щільні й загострені на кінцях. Звільнившись від їхньої опіки, спочатку пуп’янок дивиться з надією в небо, а потім, розгортаючи пелюстки, нижче й нижче схиляється до землі й урешті набуває такого вигляду, ніби його підвісили на вигнутій квітконіжці. Справді сережка... 
Ось як написав про них Тимофій Білозеров:
Плакала Снігуронька,
Проводжала зиму.
Йшла сумна за нею –
Стали всі чужими.
Там, де йшла і плакала,
Торкаючи лози,
Виросли підсніжники –
Снігуроньки сльози.
Цікаво знати!
Мужність і ніжність – поєднання двох таких незвичайних рис символізує найперша весняна квітка, що своїм гарячим подихом розтоплює кригу.