«Кожне дитя до деякої міри геній…» — А. Шопенгауер

20 листопада - Всесвітній день дитини.

Офіційно це свято з'явилося в 1954 році завдяки відповідному рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благополучних умов для їх життя.
«Дитинство — коли все дивно і ніщо не викликає подиву» — А. Рівароль
Всесвітній день дитини також відзначається в день, коли Організація Об'єднаних націй прийняла декларацію прав дитини. Це відбулося в 1959 році. Крім того, 20 листопада 1989 року була підписана міжнародна конвенція про права дитини.
Серед головних проблем, про які зазвичай згадують у Всесвітній день дітей, можна назвати дитячу смертність. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, на сьогоднішній день в світі помирає близько 11 мільйонів дітей молодше п'яти років. Безліч дітей вже в самому малому віці стають інвалідами, не отримують необхідного рівня освіти, якісної медичної допомоги та інших необхідних умов для нормального життя.
У світі – понад 2 мільярди дітей, 8 мільйонів з яких – це маленькі українці. Кожен з них народжується з правами. Кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.

Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду.

Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку. 

«Діти святі й чисті. 

Не можна робити їх іграшками власного настрою» — А. Чехов

"Заради дитини працюємо і творимо" - 

такий девіз роботи завідуючої бібліотекою  для дітей смт.Чоповичі Малинського району Кириченко Валентини Миколаївни.
За основу своєї роботи з дітьми вона взяла правила міжнародного бібліотекознавства:
- Не дитина має шукати бібліотеку, а бібліотека повинна найти дитину;
- Доступ до книги мусить відбуватися в атмосфері радості і свободи... 
Адже  бібліотекар розуміє, щоб мати змогу пишатися дорослим читачем, треба в першу чергу свої творчі починання зосередити на дитині. Валентина Миколаївна знаходить саме такі форми роботи, які привертають увагу читачів-дітей. Головне правило - дитині має бути цікаво.

 

Чудовий настрій, азарт змагань, насолода від спілкування, яскраве видовище, позитивні емоції - усе ввібрало в себе свято справжніх книголюбів.

Згадайте і ви про своїх діток: посміхніться, обійміть або просто.. зробіть ще одну дитинку!

Чи згадайте , яким було ваше дитинство?