Моє село, серпанком оповите,
Дощем омите,
наймиліше на землі.
Окрайчик неба у
зеленім житі,
Що світиться, мов
зірочка в імлі,
Правічне поле, де
червона калина,
Неначе море
сонячне шумить.
І вигляда замріяна
ромашка,
І волошковий
всесвіт гомонить.
«Кожному мила своя сторона», кажуть у народі. Справді, це місце – єдине, неповторне: воно викохало нас на своїх долонях,
збагатило своєю красою, історією.
У ньому
дивовижно переплітаються сива і славна давнина і молодечий запал. Воно гордо
несе свою славу день за днем, із покоління в покоління. Недарма кажуть,
рідне село - це наш дім, наше коріння і доля" - такими словами розпочала
презентацію своєї бібліотеки Алла Котлубовська, завідуюча Малинівською сільською бібліотекою. В гості до
якої завітали колеги-бібліотекарі
району.
Про історію рідного села
Малинівка розповів читач бібліотеки, вчитель історії місцевої школи Ігор
Марек. Адже Малинівка - не просте село. Багато років в ньому проживають чехи,
хоча зараз багато родин є змішаними. Але, як наголосив Ігор Станіславович, за
всю історію Малинівки не було жодного конфлікту між чехами та українцями на
етнічному грунті.
Що є славою землі, її гордістю?
Безперечно, люди - духовно багаті, талановиті, віддані своїй справі, безмежно
закохані у своє село, в свою маленьку батьківщину.
Познайомили гостей з талановитими
жителями Малинівки. Зустріч з місцевим художником-аматором Володимиром
Шевчуком - «Шепіт вітру підслуханий пензлем», на картинах якого мальовничі
краєвиди рідного Полісся. «Моє рушникове життя» - виставка робіт активного
читача бібліотеки, учасниці масових заходів, вишивальниці бісером Наталії
Шоботенко. "Мій край - у світлинах" - таку назву мала
фотовиставка робіт В.Рейси.
Як бережуть традиції свого народу
розповіла голова чеського об’єднання Євгенія Поліщук. «У творчості наша душа» –
так називався виступ чеського дитячого художнього колективу «Каламайка», який
підкорив серця бібліотекарів.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити