До 175-річного ювілею Миклухо-Маклая - в сільських бібліотеках громади.

17 липня 1846 року народився Миколайович Миклухо-Маклай. Життя його було тісно пов'язано з Малинщиною: тут він неодноразово бував, тут жили його рідні, тут збереглася могила його матері і створено музей його імені. прожив яскраве, але коротке життя: усього 42 роки. Але це не завадило йому увійти в історію світової науки як видатний: етнограф, біолог і антрополог. 

Сільські бібліотеки нашої громади підготували книжкові виставки для знайомства з цією непересічною особистістю.

СтароВороб'ївська сільська бібліотека-філія.

НовоВороб'ївська сільська бібліотека-філія.

БілоБерезька сільська бібліотека-філія.

Щербатівська сільська бібліотека-філія.

Трохи з біографії:

Будучи нащадком українських запорожців по батьківській лінії (Миклуха) і німецьких лікарів (Беккер), Микола Миклухо-Маклай народився в родині колійного інженера в 1846 році. Втративши батька в 11 років, майбутній вчений в 1863 році закінчив гімназію і вступив до університету на фізико-математичне відділення, але через рік він був відрахований за політичну активність з суворою забороною вступати в російські навчальні заклади.

Наступні 4 роки (1864 - 1868) Микола Миклухо-Маклай (друга частина прізвища взята довільно в дорослому віці) отримує природничо-наукову освіту в Німеччині, слухаючи курси в:

Гейдельберзі (математика, право);

Лейпцигу (географія, філософія, медицина);

Єні (медицина).

Також в Німеччині він почав свої дослідження з морфології морських організмів. Велике значення для Миклухо-Маклая мало знайомство з видатним біологом Ернестом Геккелем, незабаром після якого він був запрошений вченим в експедицію на Канарські острови. Після закінчення навчання Микола бере участь в експедиціях на Сицилію й узбережжі Червоного моря. Саме там, розробляючи план зі створення біологічних дослідних станцій, він сам бере участь в організації однієї з них.

На жаль, постійним супутником вченого було безгрошів'я, яке тормозило втілення його проектів. Всеціла залежність від зовнішнього фінансування призвела до того, що ряд цікавих задумів він так і не зміг втілити в життя. Незабаром головною темою його досліджень стали питання антропології та етнографії маловивчених племен Тихоокеанських островів і Нової Гвінеї.

Висадившись восени 1871 року на Новогвінейському північно-східному узбережжі, Микола Миклухо-Маклай всі наступні роки присвячує вивченню аборигенів спростовуючи теорію про расову нерівність. Вченому вдалося довести, що видиме відставання в розвитку — результат історичних передумов, а не особливостей антропології.

В заслуги невтомному досліднику ставиться:

Активний захист народів Океанії.

Спростування расової теорії видової нерівності.

Виступи проти работоргівлі.

Спроби захистити регіон від колонізації.

Повернувшись додому в 1886 році, вчений зайнявся систематизацією результатів досліджень.

Багаторічні дослідження вченого, який зумів довести видову єдність людства, стали основою його літературної спадщини. Найбільш повне зібрання праць (1995) видано у форматі шеститомника і систематизовано по томах:

щоденники, подорожні звіти (1-2);

етнографія/антропологія (3);

природничі науки (4);

особистий архів (5);

малюнки, етнографічні маловідомі вишукування (6).

Його здоров'я було грунтовно підірвано малярією, яку він підхопив ще на Сицилії.

2/14 квітня 1888 року вченого не стало.

Кар'єра письменника

Написавши близько 160 робіт, Микола Миклухо-Маклай за життя був обділений лаврами визнаного літератора. Основу його письменницької спадщини склали численні дорожні звіти, дослідницькі праці. В той самий час при житті роботи вченого видавалися переважно за кордоном німецькою/англійською мовами та не викликали інтересу на батьківщині.

Тільки з 1921 року літературні твори з антропології, етнографії почали видаватися окремими книгами. Цікаво, що день народження вченого вважається неофіційним міжнародним днем етнографа.

Цитати автора

«Пам'ятай: кожен вечір ми бідніші на один день».

«Всі раси рівні й мають однакові здібності».

«Нужда робить людину безпорадною».

«... Для кожної людини її фізичний розвиток має йти паралельно розвитку розумовому, а не усуватися переважанням розумового».

«Місцевість дуже мальовнича, шкода, що тут легше вмирати, ніж жити».

«...Краса місцевості змушує... забувати минуле, не думати про майбутнє і тільки милуватися справжнім. Намагатися зрозуміти оточення — відтепер моя мета».

Бібліографія

1923 - Подорожі.

1941 - Подорожі. Т. 1 - 2.

1954 - Зібрання творів у 5 т.

1975 - Подорож до Нової Гвінеї. Щоденники. Листи. Документи/Travels to New Guinea. Diaries. Letters. Documents.

1995 - Зібрання творів в 6 т.

2008 - Подорожі на Берег Маклая

2009 - Подорожі на Нову Гвінею: щоденник подорожей.