27 січня - Міжнародний день памяті жертв Голокосту

 Голокост — це термін, яким визначено жорстоку політику переслідування та масового винищення євреїв нацистами лише за етнічну приналежність до та після Другої світової війни. Жахлива нацистська політика несла в собі ідею расової й національної диференціації людства. Ця ідея визначала, чи має людина право на життя, чи ні.

Сьогодні ми запросили своїх користувачів на годину історії «Гірка правда Голокосту», щоб вшанувати світлу пам’ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, більшість з яких були євреями. Пам’ять живе і завдяки книгам, які нагадують про страшні звірства проти цілої нації.

Для українців жахливим символом Голокосту став Бабин Яр - місце розстрілу понад 150 тисяч євреїв і представників різних національностей, існував Дробицький Яр у Харкові, а також багато інших місць, де нацистські нелюди масово вбивали євреїв.

Щербів Яр у Малині - це одна з відмітин того часу. Адже саме тут в роки окупації, за офіційними даними, було знищено 1312 мирних жителів різних національностей, дорослих і дітей і особливо жителів міста єврейської національності. Щербів Яр у Малині став аналогом Бабиного яру в Києві. Це пам'ятне місце є трагічним і водночас святим для мешканців Малина, тому що саме тут розстріляно кожного десятого жителя Малинщини в роки війни. Саме на цьому місці 12 листопада 2008 року було урочисто відкритто пам'ятний знак жертвам нацизму.

 Із книги Л.Коган Голокост на Житомирщині "У м. Малин у серпні 1941 р. вбито 670 євреїв. [2, с. 54] Всього тут було розстріляно, за офіційними даними, 1113 чоловік, більшість яких – євреї. Місце масових розстрілів знаходилося в районі так званого «військового містечка» (недалеко від заводу «Прожектор»). Після війни останки розстріляних були перепоховані на єврейському кладовищі. [27] За роки окупації єврейське населення міста зменшилося майже втричі (1959 р. воно становило 1,2 тис. чол., тоді як 1939 р. – 3607 чол.).

У вересні 1941 р. розстріляно 165 євреїв з колишнього райцентру Чоповичі (тепер – Малинського району), 43 євреї із с. Скурати цього самого району та 50 євреїв із с. Ксаверів колишнього Базарського району. [2, с. 56, 62] Місце масових поховань жертв геноциду знаходиться приблизно в 1 км на північ від Ксаверова, праворуч від дороги в с. Савлуки, біля березового гаю. Крім місцевих євреїв, тут покояться також євреї з Базару, Скуратів та інших навколишніх сіл. Серед убитих євреїв Малинського району – 4 людини із с. Головки. [17] Існує згадка про ще одне місце злодіянь: в урочищі Бараки, біля Шершнівського лісництва Чоповицького району фашисти зв'язали колючим дротом руки 85 мирним жителям і втопили їх у болоті. [9, с. 78].".

Про голокост на Малинщині можна прочитати у статті Володимира Студінського  "Євреї на Малинщині" та у «КНИГА СКОРБОТИ УКРАЇНИ, Житомирська область, ІІ-й том. Книга перша. Житомир: ПП «Рута», 2006. – 524с.».

Про трагедію Голокосту останніми роками написано багато книг. Останню книгу Адама Джонса «Геноцид: Вступ до глобальної історії» бібліотека отримала з Українського інституту книги в цьому році. Також стали виходити і художні книжки про цей жах. Серед яких: Марта Келлі «Бузкові дівчата», Юрій Винничук «Танго смерті», Маркус Зузак «Крадійка книжок», Джойн Бойн «Хлоапич у смугастій піжамі», Томас Кініллі «Список Шиндлера», Діана Акерман «Дружина доглядача зоопарку»,  та інші книги, які ви зможете взяти в нашій бібліотеці.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до вшанування жертв голокосту — одного з найстрашніших геноцидів в історії людства.