Показ дописів із міткою свято. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою свято. Показати всі дописи

пʼятниця, 22 червня 2018 р.

Ми у Владівській бібліотеці на вшануванні жіноцтва.

Жінки… Той неоціненний внесок в життя суспільства, родини, який вони повсякденно роблять, заслуговує на увагу і повагу. Сільська жінка – трудівниця, берегиня домашнього вогнища, народних звичаїв і традицій. Сьогодні сільські жінки долають стереотипи про себе:  ідуть в ногу з часом, проявляють ініціативу: вони є лідерами та активними членами громад, здобувають вищу освіту, працюють за фахом, проявляють себе в бізнесі тощо.  
Щоб привернути увагу громадськості до сільських жінок, створити новий портрет сільської жінки, підтримати ділову та творчу активність сільських жінок, залучити більше сільських жінок до користування бібліотекою, популяризувати своїх односельчанок, їхні таланти, здібності, вимальовувати новий багатогранний портрет сучасної сільської жінки бібліотекар Ганна Олексіївна організувала для своїх сільських жінок свято «Я просто жінка: сильна і слабка», на яке ми були запрошені.



















На початку свята згадали відомих жінок України, чий внесок в історію, культуру України неоціненний. Говорили про дівчат, жінок, які змінили шпильки на берці і стали поряд з чоловіками на захист своїх дітей, своєї країни. Читали вірші Лесі Українки, Ліни Костенко.

Сучасні жінки в наших селах не просто матері, берегині, а й лідери  громад, органів самоорганізації населення. Серед жінок є лідери, які здатні згуртувати громаду та повести за собою. Такі є і у Владівці, і їм вдалося зробити чимало добрих справ для села.

Серед гостей:


 – Ольга Олексієнко: депутат сільської ради, голова батьківського  комітету школи, член МРБО «Захист дітей Чорнобиля», «Мати-героїня», гарна господиня, дуже любить доглядати за квітами, які цвітуть у господі з ранньої весни до пізньої осені.




Михаленко Ганна: вчителька-пенсіонерка української мови та літератури, яка все своє життя розкривала своїм учням красу і силу рідного слова (до речі навчала і Ганну Олексіївну);


-      Лавренчук Тетяна: секретар сільської ради;
-      Саченко Алла: медична сестра, багатодітна мама;
-      Дударенко Світлана: помічник вихователя дитячого садочка, багатодітна мама. Ганна Олексіївна наголосила на тому, яке велике значення для кожної дитини має мама, її тепло, турбота, ласка, яку велику роль відіграє її любов і виховання у формуванні особистості дитини. Підкреслила, що особливу шану слід віддати сільським жінкам-матерям, які маючи багато клопотів, ревно піклуються про своїх дітей. Чимало теплих слів було сказано в їхню адресу, їм діти читали чудові поезії, гарного настрою додавали пісні про маму. І у виконанні чоловіка та самої бібліотекарки, яка має чудовий голос.





А коли Аня дякувала матерям, які виростили мужніх синів, що пішли добровольцями на війну і захищають нашу незалежність і наш спокій, сльози вдячності були на обличчях всіх присутніх.


Як усі сільські жінки має дім, домашнє господарство, городи Тетяна Покрачинська, вчителька молодших класів місцевої школи. Але разом з тим має багато творчих захоплень. Щоб не взяла до рук виходить мистецький витвір.








Багато жінок села люблять рукоділля і творять вишивані дива. Це захоплення приносить спокій, задоволення, милує око, те що сидить десь глибоко в душі, що напевно закладено в генетичному корінні, і його вже не викорінити, бо ми є українки, а де ви бачили українку яка б не любила вишивки і не любила вишивати, а ще кажуть що через вишивання на жінку сходить благодать Божа.

Приємним сюрпризом стало вручення подяк жінкам від місцевої влади. 






 Присутні дійшли висновку, що таких розумних і талановитих жінок-трудівниць як в Україні, ніде більше немає, наші сільські жінки витримують різні труднощі, не бояться викликів і вміють давати раду собі та своїй родині.





Ось такі вони, багатогранні, талановиті, освічені сучасні сільські жінки Владівки, Берегині своєї родини, звичаїв і традицій свого рідного села.


І наша бібілотекарка, 
Ганна Олексіївна Каменецька, 
одна із них.






Сільські жінки…
В них стільки правди,
І стільки праці і добра...
Привітні і гостинні завжди,
До сапки гожі, й до пера.
Жінки села… В устах – усмішка,
В очах – і мудрість, й простота.
Життєва стелиться доріжка
І звивиста, й стрімка, й крута.
Але вони – сміливі й сильні,
Жіночні й дужі водночас.
І зобов’язані, і вільні,
І заклопотані весь час.
І роботящі, й працьовиті,
І серцем – вічно молоді,
Вродливі і талановиті –
Крокують впевнено в житті!
Для них підходить слово – справжність…
Якою б доля не була,
За юність вдячні і за старість –
Жінки із нашого села!

Наші бібліотекарі також мають свої жіночі захоплення, якими з радістю ділилися. Про це далі буде…

середа, 7 березня 2018 р.

Ось, такі ми, жінки!

«Я – жінка! Я – весна! Я – мати!» - на свято під такою назвою зібралися цікаві, талановиті, творчі, красиві, сучасні жінки в Малинівській сільській бібліотеці. В дружньому теплому колі зустрілися педагоги, поети, соціальні працівники, місцеві майстрині вишивки та кулінарії.
Бібліотекар Алла Котлубовська презентувала книжкову виставку «Жінок осяяні обличчя» та літературний портрет «Ліна Костенко – перлина сучасної літератури».
Вразила всіх «легенда про жінку», яку розповіла вчитель української мови та літератури Ірина Власенко. Родзинкою свята був виступ щедро обдарованої Богом та Природою малинської поетеси Людмили Морар, з її вуст звучала поезія весни, любові та добра.  Якою має бути сучасна жінка? Говорила про це креативна Маріанна Макарчук.
Учасники бібліотечного клубу «Чомучка» підготували для своїх мам чудові власноруч виготовлені листівки  та читали поезію присвячену жінці та весні. Звучала поезія Лесі Українки, Ліни Костенко.
Коли майстрині сідають за роботу, то весь світ завмирає, усі незгоди і проблеми забуваються, темні кольори стають яскравим промінням, яке фонтаном ллється на вишивки Галини Миколаївни і Наталі Михайлівни, вони також є учасницями багатьох бібліотечних заходів. А ще Галина Миколаївна майстерно випікає смаколики! І на святі всі мали можливість почастувати власноруч спеченим тортом.
Ось, такі вони, жінки !