Обережно ступає осінь,
Що й не чутно її ходи...
Розсипає холодні роси,
Залишає м'які сліди...
Вже мандрує вона полями,
Розфарбовує білий світ!
І дощами, немов сльозами,
Переповнює кожен слід...
Зачаровує знову й знову
Неповторна її краса!
Цю красу - і сумну, й чудову
Після літа нам шлють небеса!
Я приймаю дари кольорові!
Так багато! - і всі мені!
А у серці - ще більше любові,
Ніж було її навесні...
Немає коментарів:
Дописати коментар
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!