Світ без воєн.

«Образ нещасної моєї України, на полях, і на костях, і на сльозах, і на крові якої буде здобута перемога, заслонив уже в моїй душі все» 

О. Довженко

     Як і 70 років тому, коли Олександр Довженко писав свою кіноповість «Україна в огні», ряд областей України в огні. І тому, такою актуальною є сьогодні творчість О. Довженка, 120-річчя від дня народження якого відзначають у вересні наші бібліотеки.

     Підготували виставки-портрети: "Митець. Воїн. Гуманіст"(ЦРБ), «Олександр Довженко – звичайний геній»(с.Головки), «Син Зачарованої Десни»(с.Ксаверів),«З Довженкової криниці»(с.Йосипівка); літературні вечори «Я народився і жив для добра і любові(с.Малинівка), «Талант, звернений у майбутнє»(с.Скурати), «Народ у війні: творчість Довженка воєнних літ»(смт.Чоповичі), «Коли думаєш про Довженка…» (с.Федорівка). 
       Як підсумок у центральній районній бібліотеці ім.В.Скуратівського пройшла читацька конференція по воєнній прозі О. Довженка «Світ без воєн».

 

    Кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» — один із найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки Другої світової війни.

      Автор правдиво відобразив розкол нації зсередини, оскільки люди не розуміли одне одного і навіть не намагалися зрозуміти.

      Письменник розкриває сутність зрадництва, але звинувачення висуває не окремим людям за їхню слабкодухість, а державі, яка не виховала у населення патріотичних почуттів. Один з окупантів, німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові: «Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників...». Але через деякий час він говорить «…Час інший, а народ той же. Я вивчив його історію. Їх життєздатність і зневага до смерті безмежні».

Відповідь на питання «За що билися наші бійці, за що вмирали?» дав Василь Кравчина: «Вороги наші б’ються за владу над нашою землею. Ми б’ємося за те, чому нема ціни і всьому світі, - за Батьківщину».

       Геніальний митець дав нам чимало історичних і моральних уроків без засвоєння яких не побудувати суверенної України.

      Творчість Довженка – явище особливе, багатогранне і масштабне… Він належав до митців, які сповна виразили свою добу і провістили шляхи, якими мистецтво йде далі. Вклад Довженка в художню прозу, драматургію, публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої  культури.    

      Життя і творчість Олександра Довженка жертовні і героїчні. Він дарував людям тепло і надію, просочуючись крізь пітьму соціального зла, політичного цинізму, байдужості, заздрощів, ненависті. Довженко – не минувшина, він сучасний як ніколи, бо спадщина його не вичерпна. Мистецьку самобутність його творів не зрозуміти у відірваності від того національного народного грунту, соками якого вони живилися, з якого так буйно виростали.

     Таким залишився в людській пам’яті Олександр Довженко

«Співець краси, природи і людини,
Душі людської дивний чарівник».

Людина залюблена у красу, творець прекрасного на землі, він дарував добро і любов, це було сенсом його буття. Він мріяв зробити землю красивою…