Юрію Андруховичу - 55

    13 березня 2015 р. виповнюється 55 років від дня народження Юрія Ігоровича Андруховича – українського поета, прозаїка, перекладача, есеїста, постать якого останні роки привертає особливу увагу не тільки в Україні, але й в Європі. Письменник входить до п’ятірки найпопулярніших українських авторів, з його ім’ям пов’язані перші факти зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Жоден, хто читає Андруховича, не залишається байдужим, бо в своїх творах письменник відвертий, щирий, складний і тому цікавий.

    Пропонуємо найвагоміші прозові твори письменника.

 

  «Рекреації».  Перший роман письменника зайняв почесне місце в пантеоні сучасної української літератури. У  ньому переплетено гумор, містичність, певний еротизм, елементи національного пробудження, внутрішні монологи героїв, суперечки та роздуми. І це все – на тлі неймовірного карнавалу у вигаданому карпатському містечку Чортопіль.  Саме сюди, за сюжетом роману, що жанрово більше схожий на повість, вирушають четверо друзів-поетів читати свої вірші.

  «Перверзія». У  книзі розповідається про короткий і трагічний роман  поета і перекладачки, які зустрілися на симпозіумі  у Венеції. Гротеск, іронія, містика й еротика, а також перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії  стали тією живою сумішшю, що спричинила читацький успіх перших видань роману.

  «Лексикон інтимних міст». Цей найбільший за обсягом твір критики назвали  «автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника». Невтомний мандрівник Україною, Європою та Америкою, автор розповідає  111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі – разом становлять автобіографічний атлас світу письменника.

  «Таємниця». У книзі  автор зриває завісу з усіх таємниць, більш ніж відверто розповідаючи про своє життя, починаючи з раннього дитинства і закінчуючи сьогоднішнім днем. Текст написаний у вигляді  серії  інтерв’ю  якомусь журналісту, який незабаром гине при загадкових обставинах. Це монодрама, спроба згадати, що відбулося з людиною за сім днів.

Автор: Марина Сарычева 

Сьогодні український письменник Юрій Андрухович святкує день народження.. 

depo.ua зібрав 13 цитат Андруховича про посірілих політиків, чудовиськ і одвічні жахи.

1. «Є в українців така ментальна риса – реалізовуватись у винятково тяжку, екстремальну хвилину через співчуття до ближнього, співпереживання, допомогу, самопожертву. Так було на Майдані і так тепер на війні. Ми ніколи не були такими стійкими, як тепер.»

2. «Конфлікт на Донбасі – це насправді війна культур. Їхня називається «русский мир», а наша «Вільна європейська Україна». Тобто наш ідеал – свобода і вільнодумство, як воно і було споконвіку в українців»

3. «Україна залишається єдиною і соборною. А завдяки путінській агресії – вперше у своїй історії вона позбавляється від поділу на Схід і Захід. Схід і Захід сьогодні дійсно разом»

4. «Я письменник, а не дипломат. Тож дозволяю собі мову ненависті, але всіма силами намагаюся пильнувати, щоб вона не перемогла всі інші мови»

5. «Усі його проекти (Путіна, – ред.) катастрофічно провальні і призводять до наслідків, прямо протилежних тим, яких він очікує. Наприклад, він стріляє по українських літаках, а вбиває кілька сотень європейців, що летять на вакації. Саме в цьому його успіх? Насправді він лузер над лузерами. І хочеться вірити – останній світовий лузер аж такого високого рівня глобальної небезпеки»

6. «Нємцов був яскравим життєлюбом, найкраще про це написав особисто знайомий із ним Лев Рубінштейн: «Він був зухвало живим». Тобто, крім усього, ще й несхожим на всіх інших російських політиків. Та що там російських – на політиків нашого сьогодення взагалі. Якось вони посіріли і збаналізувалися протягом останніх двох десятиліть»

7. «Бо всі ми живемо приблизно так, що коли не вступаємо у щоденну боротьбу з чудовиськами, то вони, чудовиська, нас поглинають. Байдуже які – персоналізовані чи роздуті до розмірів цілих країн»

8. «Ніхто з нас до ладу не знає, що таке життя. Але найприкріше, що ми так само нічого не знаємо і про смерть»

9. «Компанія завжди була різною, а вірші і вино – все тими ж»

10. «На світі справді немає щастя, але є екстаз і воля»

11. «Місце, в якому ви не бували, має ту перевагу, що його можна собі науявляти»

12. «У нашій країні досьогодні зберігся цей тип совєтскіх женщин… Вони патологічно розпусні й тому вважають, що всі на світі лише трахаються – але, курва, без їхньої участі!

13. «Думати, що нічого не зміниться – страшенно згубна ідея. Це ідея певної летаргії, вічний, але, на жаль, не блаженний сон, це кошмарний сон»