Живе поезія у мові,
Якої мати вчила нас,
У гніві, в усмішці, в любові,
В красі звичайній, без прикрас.
Цього року вся культурна громадськість України відзначає
120-річний ювілей класика української літератури, видатного поета, перекладача
і громадського діяча Максима Рильського.
І ще раз ми маємо показати, що Максим Рильський увійшов в
історію української літератури як самобутній національний поет, патріот
України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам'ять свого
народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження
країни, невмирущість рідної мови.
Наша бібліотека долучилась до відзначення ювілею
письменника. Працівники підготували та провели вечір поезії «Устами
доторкнутися до слова», який супроводжувався відео-презентацією. Звучала
поезія, яку щиро доносили до слухачів учасники вечора – Грунський Максим та
Адамова Яна.
Бібліограф Олена Петрик підготувала інформаційне повідомлення «Лауреати премії ім.М.Рильського».
Завершився вечір віртуальною подорожжю по літературно-меморіальному музею Максима Рильського у Києві. Окрасою вечора була книжкова виставка «Поетичний світ Максима Рильського», яка оформлена напередодні в читальному залі бібліотеки.
Слухачами були ліцеїсти школи-ліцею №1 ім.Ніни Сосніної, серед яких була Вікторія Лех – переможниця другого етапу обласного конкурсу читців «Троянди і виноград», присвяченого 120-річчю від дня народження Максима Тадейовича Рильського.
Бібліограф Олена Петрик підготувала інформаційне повідомлення «Лауреати премії ім.М.Рильського».
Завершився вечір віртуальною подорожжю по літературно-меморіальному музею Максима Рильського у Києві. Окрасою вечора була книжкова виставка «Поетичний світ Максима Рильського», яка оформлена напередодні в читальному залі бібліотеки.
Слухачами були ліцеїсти школи-ліцею №1 ім.Ніни Сосніної, серед яких була Вікторія Лех – переможниця другого етапу обласного конкурсу читців «Троянди і виноград», присвяченого 120-річчю від дня народження Максима Тадейовича Рильського.
Народне щастя і народне горе
Я намагався в слово перелить,
Ішов з народом через доли й гори.
Землі своєї зелень і блакить
Любив я серцем, і на схилі віку
Хотів про те правдиво повістить,
Що бачив, чув, щоб краплю невелику
Явити дітям, освітивши в ній
Стару неволю і сваволю дику.
І пориви, і паростки надії,
Людей, давно померлих, воскресити
У простоті і красоті людській. …
М.Рильський.
1942.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!