Почувайся європейцем не тільки географічно /інтеграція в європейський освітній простір/

Думаю, ви погодитеся з думкою про те, що сучасне життя вимагає від усіх нас грунтовних знань та фаховості, лише за таких умов ми зможемо йти в ногу з часом та залишатись конкуроспроможними в усіх сферах діяльності. 

Більшість випускників загальноосвітніх шкіл потребує спеціального профорієнтаційного консультування для визначення професійних інтересів, подальшого професійного становлення та реалізації потенційних можливостей. З цією метою бібліотека розгорнула свою діяльність, яка спрямована на здійснення заходів з реалізації профорієнтаційної роботи серед молоді, створення відповідного інформаційного простору, наповнення його змісту.

Одним із таких заходів стала презентація інформаційних видань, що знаходяться в фондах ЦРБ, які допоможуть  зорієнтуватися при виборі своєї майбутньої професії, свого роду занять.

Вища освіта, друга вища, професійно-технічна чи курсова – обирати лише вам.

Яка ж вона сьогодні освіта в українському просторі? Яка її модель? Як зорієнтуватися сьогоднішнім випускникам, вчителям, батькам? На ці та інші запитання дає частково відповідь монографічне видання. Саух П.Ю. Сучасна освіта: портрет без прикрас: монографія . – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. – 382 с.

У виданні обгрунтовується нова постнекласична модель освіти та стратегія її реалізації на національному культурно-історичному грунті, окреслюються сильні й слабкі сторони вітчизняної освіти, перспективи розвитку та інтеграції в європейський і світовий освітній простір.

Модернізація структури змісту й організації освіти розглядається в контексті кардинальних змін, спрямованих на вирішення стратегічних завдань, що стоять перед Україною в нових економічних і соціально-культурних умовах. Висвітлюється питання доступності якісної і конкурентноспроможної освіти.

Вже не один рік ЦРБ підписує всеукраїнський спеціалізований журнал «Куди піти вчитись?»

Через це видання ви маєте змогу ознайомитися з напрямками та спеціальностями навчальних закладів різних рівнів акредитації, дізнатися коли у вишах проводяться дні відкритих дверей, обрати для себе курси іноземних мов та визначитися з вибором навчального центру.

Сьогодні Україна, поступово входить в Європейський Союз. Інтеграція відбувається не тільки в політичному, економічному ,а й в науковому і освітньому просторі.

І сьогодні кожен з вас повинен отримати якісні знання, здобути гарну професію.

І такі вузи в Україні є. Пропонуємо вашій увазі видання, що рекламують кращі виші України.

В 2015 році відбулася знаменна дата в історії України – 400-річчя Києво-Могилянської Академії.

Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самоосвіти, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди була національної святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксворд – для англійців, Сорбона – для французів, Карловий університет  - для чехів, Ягеллонський – для поляків.

Детальніше про цей храм науки в книзі: Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія, 2012. – 223с.

Більше, як 180-років тому, було реалізовано давню мрію української козацької старшини та шляхетства про відкриття в Києві університету Європейського типу. Починаючи з другої половини XVI століття, спроби такі, як відомо, робили кращі провідники України, з поміж яких – Костянтин Острозький та Іван Виговський, Іван Мазепа та Кирило Розумовський.

Реалізуючи 1834 року на «височайшому» рівні рішення про заснування університету Св. Володимира, тогочасний уряд прагнув зробити все, аби перетворити цей навчальний заклад в оплот русифікаторської політики самодержавства на території України.

Але цього не сталося. Не сталося тому, що тут завжди панував волелюбний дух, сюди завжди тягнулися найсвідоміші, найпередовіші національно-патріотичні сили.

Детально про цю Альмаматер у виданні: Нариси історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка / В.В. Різун, М.С. Тимошик та інш. Передмова В.В. Скопенка  – К.: Наша культура і наука, 2004. – 440с., іл. вкл.

Цікава, повчальна й захоплююча історія Шевченківського університету подана крізь призму становлення і розвитку його факультетів та основних науково-освітніх підрозділів.

Розраховане на науковців, викладачів, студентів та учнів.

Київський національний лінгвістичний університет – визнано лідером вищої лінгвістичної освіти в Україні, потужним навчально-науковим центром, де вже понад 60 років розробляються, проходять акредетацію та впроваджуються новітні технології навчання іноземних мов, ведуться фундаментальні і прикладні дослідження в галузі мовознавства, літературознавства, інтеркомунікації та перекладу, педагогіки, психології, лінгводидактики, інформатики, прикладної лінгвістики ,менеджменту та правознавства.

Видання: Київський національний лінгвістичний університет. 60 років КНЛУ: Історія і сьогодення. Ювілейне видання. 1948-2008. – Київ: ТОВ «КейПіес», 2008. – 141с. Переконує нас, що сьогодні КНЛУ забезпечує висококваліфікованими кадрами навчальні заклади, державні установи, бізнесові структури не лише України, а й багатьох країн сучасного світу.

Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи і світу. Підписавши 1999р. загальну декларацію, вона послідовно здійснює модернізацію освітньої діяльності в рамках Європейських вимог, що відповідають Зоні Європейської вищої освіти. Визначальний критерієм Болонського процесу є: якість підготовки фахівців, зміцнення довіри між суб’єктами освіти ,відповідність європейському ринку праці, мобільність, сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки, посилення конкурентноспроможності Європейської системи освіти України.

Саме на тлі таких глобально-трансформаційних змін створювався вищий навчальний заклад. Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Структура університету відповідає сучасній концепції освіти, як у загальноцивілізованому, так і в національному плані.

Майбутнє за нами / Ред. – упор. В.О. Карпенко. – К.: Університет «Україна». 2088- 256с.

Це книга – колективна розповідь про народження, становлення, розвиток і нинішній день цього унікального університету. Колективна, бо писала громада: керівники, викладачі, студенти і випускники «українці». Вона щира і правдива. Для широкого загалу.

Ураховуючи сьогоднішні реалії життя українців ,все більше батьків та абітурієнтів замислюються над навчанням за кордоном. Знову ж таки «Куди піти вчитися» подає час від часу рубрику «Навчання за кордоном», де висвітлюються питання вступу, навчання, оплати, тощо.

Пропоную, крім того інформаційне видання з фонду ЦРБ: Суспільство і цінності. Коледжі та університети у Сполучених Штатах: Державний Департамент США/Бюро міжнародних інформаційних програм. – 2005р.

Це електронний часопис США, він має свою електронну адресу. Дає інформацію про типи навчальних закладів, їх роботі, вартість навчання. Одним словом дає відповідь на питання: Що значить бути іноземним студентом в Америці.

В 2015 році відбулися польсько-українські зустрічі на шляху до об’єднаної Європи в рамках міжнародного проекту «PL+UA=EU». Пройшла така зустріч і в ЦРБ.

Метою цього проекту було популяризація польської мови, та знань про сучасну Польщу, а також презентація можливостей навчання в Польщі. Було презентовано «Польсько-українська освітня програма»

EDUA. EU Українська бібліотечна асоціація.

Наша бібліотека стала переможцем у конкурсі для бібліотек в рамках проекту «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інтеграції в бібліотеках».

Метою проекту є популяризація знань про Європейський союз та європейський вибір Україгни. Такий пункт буде створено в читальному залі нашої бібліотеки.

Я думаю, що чинне місце буде надано тут інформації про набуття освіти в Україні та популяризації кращих вишів європейського союзу.

Наша молодь дуже допитлива, прагне володіти гарними знаннями, хоче бути затребуваною, прагне зарекомендувати себе в професії, бізнесі.

Свого часу «соборна площа» писала про нашого земляка, випускника ЗОШ №2, студента Київського національного університету імені Т. Шевченка, Олексія Мацяку, який свого часу взяв участь у науковій конференції, що проходила в Австралії. Зареєструвався на сайті, виконав усі умови, отримав грант на участь у цій конференції. Отримавши диплом магістра в університеті, Олексій отримав запрошення на навчання в аспірантурі в Австралії.

Успіх залежить від праці, здібностей, гарної освіти і великого прагнення йти до накресленої мети.