Присвята «Знайди свого Франка»

27 серпня минає 160 років з дня народження українського письменника Івана Яковича Франка - однієї з найвидатніших особистостей України.

Мабуть такі велетні духу, праці, подвижництва, мужності, як Іван Франко, народжуються раз на тисячоліття. Поет, прозаїк, драматург, учений, громадський діяч, філософ, літературний критик, публіцист, етнограф - грані постаті Івана Франка, його внеску в українську культуру. Своєю діяльністю він ознаменував цілу епоху в українській літературі, підтвердив світове значення української культури, її міжнародний авторитет. Інститут літератури НАН України свого часу видав 50-томник письменника, але тільки тепер з'ясовується, що приблизно стільки ж ще треба опублікувати.

     Життя і творчість Івана Франка – це гордість нашої нації перед світом. Це гордість усього світу перед Богом за те, що світ має таку постать.

Життя та творчість І. Франка

Publish at Calameo

Як спиться Вам?

Важкі столи столиць

Відсунулись від Вас — тепер назавше.

 І місто спить над Вами горілиць,

 І Ви спите, землі в долоні взявши.

        Пройшли по ній і люди, і роки.

Тут слід лишали гунни, готти, галли. ...

Мов камені підвалин в грунт лягали

Шашкевичі, Федьковичі, Франки.

        О земле, ти чеснот людських не ділиш —

 Тут кожен сам — немов ліхтар вночі!

Поете, спіть...

Ви помрете тоді лиш,

Коли посліпнуть Ваші читачі.

        Закон борні...

Ви знаєте, коли

На Ваших терезах себе ми важим,

Важких столиць муровані столи

Зсуваються над чорним ложем Вашим.

І кожен стіл стає столом письмовим,

Де Вашим словом — душу пропечу!

Благословен народ, що дав вам мову,

Любов і сміх, і сльози для плачу.

        Народна шана — не вельможна милість:

Життя стає до вічності містком.

Поете, спіть.

Ви дуже натомились.

Це так непросто —

Ви ж були Франком!

        Потрібно нам народжуватись тричі,

Щоб прочитати всі твої томи,

Всі дні твої безсмертні й таємничі!

Візьми ж ти нас в життя своє, візьми,

Всели в нас дух і дай нам ясні кличі,

Як блискавиці, вирвані з пітьми!

        Я ступив нестримно, як зухвалість,

від образ дитячих до болінь.

То не просто книга відкривалась,

а країна прагнень і борінь.

І коли я рушив у незнане,

мушу знати, рушив звідкіля.

Є така країна Франкіана,

що не здасться меншою здаля.

        Друже мій,

І в тебе давня рана

розболілась — осінь на порі...

Є така країна Франкіана,

де весь вік гримлять каменярі.

Там не тоне віра у багнюці,

там проходить чистою душа

крізь болото свинських конституцій,

крізь іржаві промені гроша.

        Браття, браття,

правда невблаганна,

для добра не досить доброти.

 Є така країна Франкіана,

де не роблять кроку без мети.

 В тій країні і мерців оплакують,

повернувшись до життя лицем,

там чесніше гавкати собакою,

ніж мовчати древнім мудрецем.

 Там людина кожна незамінна,

там красу шукають під вінком...

Є така країна Україна,

де живуть Шевченко і Франко.