Франкова криниця

Цього року відзначається 160 років з дня народження і 100років з дня смерті Івана Франка.

Важко знайти у світовій культурі людину такого безмежного діапазону, як Іван Франко. Поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературознавець, журналіст, етнограф, видавець, філософ, мовознавець, економіст, історик, один з найвизначніших політиків Галичини ХІХ – початку ХХ ст. Завдяки надзвичайній працездатності в поєднанні з глибоким розумом і величезним талантом Франка називають академією в одній особі.

“Франко сам один, як справжній велетень, на різних полях створив для української нації речі небуденної вартості, що переходять сили цілої громади звичайних людей…” говорив про Франка В.Дорошенко.

„Він розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і щастя України. України і людськості” – так Максим Рильський оцінив творчу та громадську діяльність великого  Каменяра.

Важко знайти людину, яка б не чула ім’я Івана Яковича Франка. Але знання більшості охоплюють лише загальновідомі біографічні факти, зазвичай ще зі шкільної програми, які не дають повного уявлення про особистість цієї великої людини.

     Про творчість І. Франка написано багато, та кожне нове покоління має право на своє прочитання, тому центральна районна бібліотека та сільські бібліотеки району і надалі популяризуватимуть творчість Івана Франка, адже Франкова тема вічна, як і «Вічний каменяр".

Усім, кого зацікавила постать великого поета та письменника, рекомендуємо ближче ознайомитись з його життям та творчістю, взявши книги в абонементному відділі нашої бібліотеки. Скористатись книжковою виставкою "Іван Франко: письменник, публіцист, громадянин". Також до Вашої уваги бібліографічна розвідка у творчість І.Я.Франка:
 

«…Ми мусимо навчитися чути себе українцями…»

/бібліографічна розвідка у творчість І.Я.Франка/

     Цьогоріч ми святкуємо 160-річний ювілей І.Я.Франка та 100-ліття з часу відходу його з життя. То ж постає питання: які риси Франкового універсалізму ми мусимо засвоїти сьогодні?

     З багатогранної криниці, яку залишив після себе письменник, беремо те, що найбільш співзвучне нашому  часові. Жоден з діячів нашої культури (і мало хто – світової) не може зрівнятися з ним за всебічністю інтересів, енциклопедичністю знань і продуктивністю праці. У нашій культурній та інтелектуальній історії Франко – не просто «другий після Шевченка», а український Аристотель та Леонардо да Вінчі, Вольтер чи Гете, він став в один ряд із найбільшими  геніями людства, і тим самим закарбував своє ім’я не тільки до літопису, а й до Золотої книги надбань людської цивілізації загалом.

     Крім неперевершеної вартості художніх творів – поезії, прози, драматургії, І.Франко залишив нам наукові праці з історії, теорії літератури, методології літературознавства, проблем літературної критики, компаративістики, бібліографії, книгознавства, бібліотекознавства, мовознавства, перекладознавства, журналістики, фольклористики, етнографії, культурології, мистецтвознавства, релігієзнавства, історії, економіки, соціології, краєзнавства, політології, філософії, зрештою природничих наук.

     Універсальність Франкової багатогранності дає підстави говорити про письменника і вченого, як про людину епохи Відродження.

     У фондах Малинської ЦРБ знаходиться 25 томів  50-ти томного видання творів письменника.

           Франко І.Я. Зібрання творів у п’ятдесяти томах /Іван Франко; Редакційна колегія: Є.П.Кирилюк (голова) та ін..;Академія наук Української РСР, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка.- К. : Наукова думка, 1976 - 198

           

  До нього ввійшли поезія та поетичні переклади, повісті та оповідання, драматичні твори письменника. 

     У 2009 році вийшли друком і надійшли до бібліотеки три книги Івана Франка

Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у п’ятдесяти томах/І.Франко; Редкол.: М.Г.Жулинський(голова) та ін..- К.: Наукова думка, 2009 – 2010. 

     Сюди ввійшли прозові переклади, оригінальні та перекладні поетичні твори, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці.

            Франко І.Я. Зібрання творів у п’ятдесяти томах/І.Франко; Редкол.: М.Г.Жулинський.- К.: Наукова думка, 2009 –

            Покажчик купюр/ред.Є.К.Нахлік.- 2009.- 336с.     У книзі друкуються вилучені(переважно з ідеологічних міркувань) шматки текстів у Зібранні творів у п’ятдесяти томах І Франка і подають коментарі до купюр. У передмові з’ясовано характер та ймовірні причини  вилучень.  

                                 

           Франко І.Я.   Мозаїка. Із творів, що не ввійшли до Зібрання творів у п’ятдесяти томах/І.Франко; Упоряд. З.Т.Франко, М.Г.Василенко.- Львів : Каменяр, 2002.-432с.

      Представлені в книзі твори І.Франка маловідомі, призабуті, а для багатьох – невідомі. Цей збірник лише Вибране з того, що не ввійшло до п’ятидесятитомного Зібрання творів видатного письменника.  Нові обрії, після ознайомлення з таким доробком, значно розширяться і поглибляться, а враження буде неперевершеним, якщо зважити на багатогранну діяльність Великого Каменяра.

     У фондах нашої бібліотеки не в одному екземплярі є двохтомні, трьохтомні видання творів письменника, окремі твори, які ніколи не залежуються на полицях, а шукають свого читача, бо в них кожний знайде відповіді на питання, які підносить сьогоднішнє життя, навіть через 100 років з дня їх написання. «Каменярем» і «Вічним революціонером» Іван Франко  став завдяки своїй збірці «З вершин і низин», що була надрукована в 1887 році.    

                                     

       Франко І.Я. З вершин і низин: поезії, поема/ І.Франко.- К.: Веселка, 1992.- 189с.- (Перша книжка генія)

    Вірш «Каменярі», визнаний найкращим твором Івана Франка, був уміщений в цій збірці, а перший вірш збірки «Гімн» подарував Франкові ще одне ім’я – Вічний революціонер.

     Але головне  в цій поезії було те, що національний дух, який десятиліттями дрімав, раптово прокинувшись, несподівано порве кайдани і дасть нації довгоочікувану волю.

                  Голос духа чути скрізь:

                  По курних  хатах мужицьких,                                                                                

                  По верстатах ремісницьких,

                  По місцях недолі й сліз

                  І де тільки він роздасться,

                  Щезнуть сльози, сум, нещастя,

                  Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати

Хоч синам, а не собі,

     Кращу долю в боротьбі. 

 

 

 Для Івана Франка повість «Борислав сміється» була одним з його сміливих експериментів. Він першим представив «реально небувале серед бувалого і в окрасці бувалого».

      Франко І.Я. Борислав сміється : повість/ І.Франко.- Львів: Каменяр, 1975.- 248

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко відобразив свій патріархальний ідеал, виявлений через співвіднесення минулого із сучасним.

      Франко І.Я. Захар Беркут: повість/І.Франко.- К. : Дніпро, 1079.- 155с.

      Тут домінують ідеальні характери, романтизовані пристрасті, екзотична карпатська природа.

     Обидва твори слугували за ілюстрації соціальних ідеалів письменника – ідей колективістських ( і в середовищі робітників Борислава, і в середовищі тухольської громади), етичних (ідеологічна та моральна самосвідомість головного героя Бенедя  Синиці символізувала ту ж духовну цілісність, що й образ народного ватажка, старійшини Захара Беркута).

     Іван Франко мріяв створити велику реалістичну епопею про рідну Галичину – таку, як «Людська комедія» Оноре де Бальзака чи «Ругон-Маккари» особливо шанованого ним Еміля Золя. Формально йому так і не вдалося це зробити.

     Тим не менше, свою епопею про Галичину Іван Франко таки створив, нехай не структуровані в романі цикли : його велика й мала проза відкривають перед читачем широку й різнопланову панораму західноукраїнського суспільства на межі століть.

     З поміж цього вагомого доробку роман «Перехресні стежки» вирізняється   беззаперечними художніми якостями і вважається одним      із ключових провісників розвою українського літературного модернізму .

        Франко І.Я. Перехресні стежки: повість/ І.Франко.-К.: Школа, 2006.- 320с. : іл.- (Б-ка шкільної класики).

     Однак цінний і цікавий він для нас нині не лише цим.  Насамперед «Перехресні стежки» є твором глибоко особистісним, пережитим, насиченим яскравим досвідом бурхливих почуттів – а такі тексти завжди хвилюють особливо, поза відносно до епохи й обставин їх створення.

    

У кожного великого письменника є твори в яких з особливою повнотою відбилася його особистість. Такими творами в художній спадщині Івана Франка видаються лірична драма «Зів’яле листя» та повість «Перехресні стежки».

    Адже за власним зізнанням Івана Франка, значний вплив на його життя і творчість мали взаємини з жінками. Він пережив, принаймні, три глибокі кохання: до Ольги Дашкевич(у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської ( у заміжжі Зигмунтовської), кожне  з яких знайшло вплив у художній творчості.  «Зів’яле листя» цей світовий шедевр драми закоханого серця був основою  внутрішніх переживань самого Івана Франка.

    Франко І.Я. Зів’яле листя: лірична драма/І.Франко.- Львів: Каменяр, 2004.- 183с. : іл.- укр., пол., рос.

                                   Твої очі, як те море

                                   Супокійні, світляні :

                                   Серця мого давнє горе,

                                   Мов пилинка, в них тоне,

                Твої очі, мов криниця

                 Чиста на перловім дні,

                 А надія, мов зірниця,

                 З них проблискує мені.

   Іван Франко перший з українських письменників звертається у своїх творах до дітей. Сьогодні найменші читачі знають його як автора «Лиса Микити» і оповідань про ті часи, «Коли ще звіри говорили», захоплюються казкою

«Абу – Касимові капці»

          Франко І.Я. Абу-Касимові капці: арабська казка/І.Франко.- К.: Махаон, 2003.- 112с. : іл.

          Франко І.Я. Ворони і сови : казка/І.Франко.- К.: Видавець Вадим Карпенко, 2003.- 48с.

          Франко І.Я. Казки/І.Франко.- К.: Україна, 2003.- 320с.- : іл.

          Франко І.Я. Королик і ведмідь : казка/І.Франко.-  К.: Веселка, 1993.- 16с.

          Франко І.Я. Лис Микита: віршована казка/І.Франко.- Львів : Червона Калина, 1995.- 160с.- іл.

   Вже десятки поколінь школярів читають його «Грицеву шкільну науку», «Малого Мирона», «Олівець», «Бориславські оповідання» й багато інших творів, що плекають щирий гуманізм, глибокий патріотизм, любов до іскрометного слова, його прометейського вогню.

        Франко І.Я. Грицева шкільна наука: вірші, оповідання, казки/І.Франко.- К.: Веселка, 1990.- 380с.- (Шкільна бібліотека)

       Франко І.Я. Малий Мирон: оповідання/І.Франко.- Львів: Каменяр, 1978.-60с.

                 У 1905 році було написано поему «Мойсей». Поемою «Мойсей»,  як вирішальним твором Іван Франко немовби звітував перед своїм народом, а тому ЇЇ справедливо вважають набутком усього  творчого життя письменника, його знаменитим поетичним епілогом.

        

          Франко І.Я. Мойсей : поема; Перехресні стежки : повість/І.Франко.- К. : Наукова думка, 2001.- 384с. 

      Іван Франко мав повне право устами свого Мойсея сказати українському народові:

                             Я ж весь вік свій, весь труд свій тобі дав

                             У незламнім завзяттю, -

                             Підеш ти у мандрівку століть

                             З мого духу печаттю.

       Іде наш народ у мандрівку століть, несучи з собою печать духу Великого Каменяра. Бо саме Іван Франко вніс у літературу новий революційний зміст, помножив духовні скарби свого народу і підніс його до вершин світової величі.

       Живучи в багатонаціональній державі, якою в той час була Австро-Угорська монархія, Іван Франко, продовжуючи традиції  М.Драгоманова, зробив найбільше для популяризації української культури в Європі, перекладаючи твори українських письменників іншими мовами, пишучи наукові та популярні розвідки про Україну та українську культуру.