Прочитай, не пожалкуєш. День 1.

Певно, не помилимося, коли скажемо, що одним з найкращих супутників людини по життю є хороша книга. Незважаючи на те, що надворі ХХІ століття — століття новітніх цифрових технологій, все ж вони не можуть замінити паперової книги. Особливо це актуально для дітей та підлітків, які з головою поринули у світ смартфонів та комп’ютерів і не помічають, що книга може стати якісною альтернативою світу соцмереж, ігор та безглуздого бродіння на просторах Інтернету.

За останні роки книжковий ринок України заповнився якісною дитячою та підлітковою літературою, як вітчизняних авторів, так і перекладами.

Малинська центральна публічна бібліотека імені Василя Скуратівського до Всеукраїнського тижня дитячого читання підготувала для наших молодших читачів огляд захоплюючих книг, які бібліотека отримала завдяки Українському інституту книги. Наступні п’ять днів ми публікуватимемо огляд новинок літератури для дітей та підлітків.

Отож, день 1.

Книги про драконів і монстрів

1. Крессида Ковелл «Як стати драконським хвісториком». Це п’ята книга із серії «Як приручити дракона». Саме за мотивами книжок цієї серії був знятий знаменитий мультфільм «Як приборкати дракона».

 Після найлютішої зими на землі вікінгів настало небувало жарке літо. І люди, і їхні дракони знемагають від спеки. Далеко на заході, на острові зловісного племені лава-ланців, ось-ось прокинеться Вулкан. Але не такий страшний сам Вулкан, як ті, кого він розбудить…

Гиккус Страхітливий Окунь ІІІ має здійснити Героїчний Похід на острів лава-ланців, щоб не дати Вулкану вибухнути і перехитрити саму Долю. А ще йому належить дізнатися одну дуже сумну історію, яка сталася багато років тому, проте стосується його безпосередньо. Ну і врятувати весь Варварський Архіпелаг, зрозуміло.

«Гиккус Страхітливий Окунь Третій ніколи не забуде того дня, коли він уперше зустрівся з руйначем.

Хіба таке можна забути?

То біла одна з найстрашніших подій його ще короткого, але буремного життя.

Він сидить у вогненнім колі, яке стискається навколо нього, і не бачить шляхів до рятунку, а в тому полум’ї складаються, підступаючи дедалі ближче, зловісні, схожі на чорних примарних пантер, руйначі. Вони гострять пазури та готуються до стрибка…

Хоча ні, зачекайте!

Давайте з самого початку».

2. Крессида Ковелл «Як осідлати драконову бурю». Це сьому книга із серії «Як приборкати дракона».

Вікінги полюбляють займатися спортом на привіллі. Наприклад, змагатися з плавання у крижаній воді.

І ось Гиккус Страхітливий Окунь Третій із друзями і прирученими драконами мало не замерзають на березі перед традиційним вікінгським запливом, навіть не підозрюючи, що заплив цей триватиме ду-у-уже довго, і результат змагання стане доленосним для всіх розбишак і хнюпів.

«Я здолав тисячі й тисячі миль океану, то замерзаючи, то знемагаючи від спеки на палубі корабля. Вбивав монстрів і бився, коли життя моє висіло на тонесенькій волосинці… За час мандрів я стільки разів грав зі смертю в хованки… і нарешті — НАРЕШТІ! — я побачив омріяний край, той плід фантазії, що, виявляється, не був плодом фантазії… той край направду ІСНУВАВ!

І світ — він зовсім не плаский млинець, як може здатися. Немає водоспадів на його краях. Як немає й країв на тій кулі, на якій ми живемо і боремося, сміємося і помираємо.

Світ — це сфера, а сфера не має кінця».

3. Стефані Берджис «Дракон із шоколадним серцем» (Найкраща дитяча книга року за версією Bank Street College. Переможець премії Cybils. Найкраща книжка для середнього шкільного віку за версією VOYA).

Усі знають, що дракони люті і могутні. Юна Авантюрина вважає себе саме такою, але дорослі родичі не відпускають її саму з печери. Тож якось рішуче дитинча крадькома тікає з печери — і тут-таки потрапляє в пастку. Запашний трунок підступного мага перетворює войовничу драконку на беззахисну дівчинку. Байдуже, наскільки сильнішою за людей була Авантюрина, — тепер вона одна із них.

«Не стану стверджувати, що бодай колись замислювалася над тим, як воно — бути людиною. Але от мій дідусь Ґранат завжди казав: «Краще не балакати з їжею», а кожному дракону відомо, що люди — то найнебезпечніший різновид харчу.

Певна річ, мені, молодій драконці, досі не випадало бачити геть нічого людського: хіба що їхні самоцвіти й книжки. Самоцвіти викликали в мене захват, а от книжки просто дратували! Це ж скільки чорнила змарновано! Хоч як я мружилася, розібрати виходило хіба перші кілька абзаців цієї кострубатої писанини. Остання спроба так мене засмутила, що я перетворила на попіл аж три книженції, люто дмухнувши на них полум’ям.

— У тебе що, геть немає високих почуттів? — обурився мій брат, угледівши, що я накоїла.

Яспис мріяв стати філософом, тому намагався завше зберігати спокій, але коли він глянув на купку попелу, що сходила димом, хвіст його загрозливо смикнувся і на дно печери ринула злива золотих монет.

— Просто подумай, — звернувся він до мене. — Кожну із цих книжок написало створіння, мозок якого завбільшки з половину твоєї передньої лапи. І втім, схоже, навіть у них терпіння більше ніж у тебе!».

4. Макс Бралльє «Останні підлітки на землі і парад зомбі»

У постапокаліптичному світі Вейкфілда починають відбуватися неймовірні речі. І вони ще більше немислимі, ніж поява монстрів та зомбі. Режокх Прадавній, Руйнівник Світів не полишає своєї спроби захопити Землю. Але Джек Салліван та його друзі стоять на сторожі. Заради перемоги добра вони навіть зближуються з монстрами. Діти ще не знають, що серед монстрів є зрадник — приспішник Режокха. І він уже використовує всіх для здійснення своїх темних справ.

«Ну от… тепер нас з’їдять. Зжеруть. Проковтнуть повністю. Або проковтнуть по шматочку. Цікаво, а як саме? Повністю чи по шматочку? А чи є якась різниця? Однаково вирок один: НАС ЗЖЕРУТЬ.

Бачите оте чудовисько за нами, яке за розміром нагадує потяг? Ну то це не потяг. Це велетенський монстр-хробак. Хробакулус.

Вам цікаво, чому ми втікаємо від велетенського монстра-хробака?

Це чудове запитання. А відповідь на нього буде безглузда. У нас…»