Бібліотеки громади відзначили День народження Лесі Українки

154 роки тому народилася Леся Українка – жінка, яка своїм словом прокладала шлях до свободи, рівності й духовної незалежності. Її поезія, драми та публіцистика стали символом незламності, сили духу й любові до України.

Вона належить до неширокого кола геніальних особистостей,що своїм талантом і звитяжною працею підносять і звеличують дух народу, відкривають йому ширші горизонти буття, дають поштовх до повноцінного самовідчуття і розвитку. Леся Українка - це голос нашої літератури, символ незламності й сили духу.

Бібліотеки громади відзначили день народження поетеси різноманітними заходами.

У Гранітненській б/ф було оформлено книжкову виставку, «Жінка - не тінь» та  проведено літературну вікторину «Ти себе Українкою звала...»

Життєвими та творчими стежками Лесі Українки провели своїх читачів у Луківській б/ф.

Малинівська б/ф представила поетичний АРТ «Лесина весна», під час якого читачі змогли доторкнутися до великої літературної спадщини Лесиного слова та взяти участь в Арт малюнку.

В Старовороб'ївській б/ф провели вікторину «Лесина мова завжди нам знайома». Діти познайомилися з творчістю української поетеси, дізналися цікаві факти про цю неймовірно сильну і ніжну жінку і поетесу, прочитали ліричні вірші.  Із задоволенням виконували і відгадували завдання різного рівня складності.

«Це була жінка-боєць, жінка-воїн, – суща правда. Але це була жінка, і глибокою, і ніжною жіночністю овіяні деякі її ліричні шедеври, в яких вона часом – на хвилинку – опускала гострий свій меч і навіть іноді видобувала з серця сумнів, ба й розпачливі ноти…» – так писав про неї Максим Рильський.

«Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає» – промовляє до нас Леся Українка. Ці слова стали пророчими для
поетеси в боротьбі за любов, за життя. Для нас, сучасників, вони є усвідомленням того, наскільки Леся Українка випереджала час і тоді, і тепер! Сьогодні весь український народ мужньо і незламно стоїть у боротьбі за свою ідентичність, свободу, за рідну Україну! – цю думку з гідністю несуть і читачі Федорівської б/ф.

Устинівська бібліотека-філія організувала флешмоб читання поезії Лесі Українки. В ньому взяла участь і активна читачка бібліотеки Олена Кириченко, виконавши вірш "Contra spem spero!».

Підготували книжкову виставку до дня народження Лесі Українки та поділилися цікавими фактами про життя поетеси у Ворсівській б/ф.

Лесю Українку знають як письменницю, авторку багатьох поетичних збірок, драми-феєрії «Лісова пісня», драми-поеми «Кассандра», драматичної поеми «Бояриня» тощо. Але Леся Українка була не лише майстринею слова — її цікавив світ у всіх його проявах. У Баранівській б/ф познайомили читачів із захопленнями Лесі Українки поза літературою.

У Дібрівській б/ф оформлена викладка-портрет «Синьоока Мавка Полісся», де представлені книги її поезій і поем.

Запросила відвідати книжкову виставку «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…», присвячену дню народження Лесі Українки, ознайомитися з її  біографією і творчістю своїх читачів і бібліотекарка Ксаверівської б/ф.

 25 лютого в Україні відзначають День української жінки. Хоч це свято і вважається неофіційним, воно нагадує про важливу роль дівчат, жінок у суспільстві, їхній внесок у культуру, науку, освіту, військову справу. Дату цього свята обрали невипадково. Саме в цей день народилася Леся Українка, яка стала символом сили та незламності.

Вітаємо всіх українських жінок з нашим українським святом. Сьогодні українські жінки надихають людей усього світу, ми всі разом творимо історію миру, рівності і справедливості.

Вітаємо всіх українських захисниць! Нехай ваша служба буде безпечною, а бойові побратими вас поважають та підтримують у скрутну хвилину. Нехай завжди будуть надійні люди, яким можна довірити життя. Дякуємо вам!

ЕТНОдень в бібліотеці

 Щороку, коли за вікном багряна осінь, в день народження Василя Скуратівського, 25 жовтня, сільські бібліотекарі малинської громади збираються у «Василевій світлиці», щоб віддати данину шани та поваги письменнику, народознавцю, етнографу, нашому славному землякові, ім’я якого носить наша бібліотека.

Сьогодні ми вперше провели ЕТНОдень який, сподіваюся, стане початком гарної традиції. Адже маємо багатющий скарб, який отримали у спадок. Ми повинні зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб, як говорив Василь Скуратівський, щоб не перервався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу.

Нам поталанило жити на поліській землі сивих легенд.

Цей мальовничий куточок близький і дорогий кожному, хто хоч раз побачив наші поля і дрімучі ліси, голубі озера і червоні калинові зарості, вдихнув чистого п’янкого повітря на квітучих лугах, почув сюрчання коника в лагідному надвечір’ї... Треба мати щастя народитися саме на такій мальовничій землі, що зветься Поліссям. Тут мешкали наші предки, топчуть ряст і роблять добрі справи наші батьки, тут народилися й виросли ми, а тепер з’являються на світ і ростуть діти й онуки. І нам, і тим, хто прийде у світ після нас, треба завжди пам’ятати, звідки ми родом, де наше коріння, знати історію свого краю, свого народу, його мову, звичаї, традиції та обряди. Велика відповідальність у цьому плані лежить на нас, працівниках бібліотек.

Під час заходу бібліотекарі презентували етнічні строї своїх сіл, ремесла, частування, оповідали про цікаві народознавчі розвідки.

 Це було неймовірно гарно, корисно і потрібно в наш час, коли народознавча робота несе в собі патріотичне виховання.

 Це - вираження нашої ідентичності й самобутності, цінність, що об’єднує і згуртовує суспільство.

Сьогодні ми отримали заряд позитивної енергії та збагатилися знаннями про життя наших предків. Завдяки мужнім бійцям, що захищають незалежність та єдність України на Сході, ми можемо берегти наші традиції, звичаї, співати українські пісні та не втрачати надію і віру в Перемогу.

Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми відроджуємо найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію, традиції, обряди.

Відзнаку «Малинщина моя – Берегиня моя» в рамках щорічного районного огляду-конкурсу  народознавчої роботи ім. Василя Скуратіського сьогодні заслужено отримали всі бібліотекарі -учасники зустрічі.

Дякую всім бібліотекарям, хто навіть в умовах війни продовжує популяризувати таку красу.

Традиційну красу, яка пережила всі війни.

Українську красу, яка житиме ще віками після нас.

У темне тимчасове, ми з вами дивимось на вічне світло.