Молодь біля літературного мікрофону

До літературного мікрофону «Щастя тим, хто йде далі» (в рамках обласної акції «Золота полиця бібліотеки: вибір молоді») запросили в районну бібліотеку молодих читачів, старшокласників школи-ліцею №1.

Говорили про творчість Світлани Талан.

Світлана Олегівна Талан – Золотий сучасний письменник України, неодноразова лауреатка всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», за версією журналу «Фокус», входить до трійки найпопулярніших письменників України, великий патріот нашої держави.

Світлана Талан…. 

Одна тільки фраза та погляд, і відчувається справжній ТАЛАНТ сильної духом жінки, з світлою душею та проникливим художнім словом, яке закарбовується в пам’яті та не залишає байдужим. Це слово сколихує нашу свідомість і завжди нагадує нам, що життя наше таке швидкоплинне…

ЇЇ книги розповсюджуються рекордними тиражами, а героїні вражають реальністю. Як написала про неї письменниця Олена Печорна: «Після особистого спілкування в пам’яті насамперед лишаються її очі, бо коли Світлана Олегівна уважно дивиться на тебе, мимоволі почуваєшся героєм її нової книги. Справа в тому, що Світлана пише в жанрі «реальних історій». Усі її твори піднімають гостросоціальні проблеми: це такі як СНІД, наркоманія, самотність, жорстокість, страшна тема голодомору 1932-1933 років, тема дітей війни, тема війни на Сході України.

За кожною з книжок стоять цілком реальні люди та реальні історії. Взявши до рук будь-який роман Світлани Талан, отримуєш унікальну можливість зазирнути в чуже життя і не повторити помилок у власному. Але, як на мене, головна складова вражаючих тиражів письменниці - «емоція».

Тому мабуть так емоційно учасники заходу ділилися своїми враженнями від прочитаного і розмірковували з приводу піднятих проблем.

Перша книга Світлани Талан без перебільшення розчулила тисячі сердець. Зізнаюсь, що «Коли ти поруч» є чи не найпопулярнішим романом серед юних читачів нашої бібліотеки. 

Книга допомагає по-новому поглянути на страшну хворобу СНІД, викликає співчуття до ВІЧ-позитивних людей, які живуть з нами поруч і потребують допомоги. Недарма рукопис здобув окрему відзнаку на конкурсі «Коронація слова» від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». Читачі запевняли, що окремі епізоди роману читали зі сльозами на очах. Чому таке жорстоке та не готове до таких проблем суспільсько? Як би кожен з присутніх повів себе поруч з такими людьми? Важливі моральні теми підняті і в "Помилці".

У книзі «Розколоте небо» йдеться чи не про найчорнішу сторінку історії нашого народу, яка так чи інакше, але відбивається в генетичному коді цілих родів. А як інакше, коли було знищено мільйони етнічних українців? Жорстоко й цинічно стерто з лиця землі. Без зброї, без кровопролиття. Просто заморено голодом.

Відверто зізнаюсь, роман не можна читати без брому і тому спочатку не хотіла виносити його на обговорення, щоб не травмувати юні душі. Адже роман вражає, викликає шквал емоцій, шокує. Після прочитання кілька тижнів насолоджуєшся їжею у прямому сенсі й дякуєш за те, що маєш. Історії, котрі згодом стали художнім текстом, бентежать настільки, що забирають сон, адже все оте жахіття відбувалось насправді! І дітлахи, котрі кусають свої рученята і п’ють власну кров, або визбирують хлібні крихти з рота вже мертвої бабусі. І матері, які наважувались на ходу закидати своїх дітей до товарняків, котрі йшли до Росії, бо там, у притулку, з’являвся бодай шанс вижити, дарма, що ось так, у повному незнанні, де твоя кровинка і з ким, аби лиш вона жила. І хутори, у вікнах яких – жодного вогнику, бо нема кому запалити. Вимерлі всі. І вітер доносить запах смерті, а ховати теж нікому. І рецепти страв з нічого - трави, кори, коріння. І люди, яким не вистачає сил, щоб просто… жити.

І як не дивно молодь підтримала прочитання цієї книги, як частини страшної історії нашого народу. Ділилася враженнями. Запамятався виступ Саші. Дівчина сказала, що роман нагадав їй канву, яку Світлана Талан вишила традиційними для українців кольорами: чорними – то безневинні жертви смерті, спровоковані комуністами, червоними – то любов, яка не дивлячись ні на що йшла поряд.

Звичайно, хтось може дорікнути, мовляв, навіщо? Без того невесело. Але ні. Подібні книги потрібні. Ми маємо знати свою історію, аби не допустити подібного знущання НІКОЛИ. Адже історія – вперта пані, вона знову і знову вчить, хто твій ворог, а хто друг. Шкода тільки, що за свої уроки вимагає зависоку плату.

Про що і йшла мова далі, в обговоренні  книг про війну на Сході України «Оголений нерв», «Повернутися дощем», «Ракурс».

 

Книги ці читати важко. Вони болять, болять кожним рядком. Війна роздирає навпіл усі зв’язки, рідні люди і вірні друзі стають ворогами. Війна проходить і по родинах і по душах.

«В часи особливої напруги у людей оголюються почуття. Скільки серед нас дітей своєї країни, які тільки зараз, коли можуть відібрати її, зрозуміли наскільки вони люблять Україну. Хто не знав Гімн України - уже вивчив, хто не тримав у руках Прапора, підняв його, хто не мав вишиванки –придбав. Усе те, що раніше здавалося не таким уже вагомим, одразу стало таким рідним до щему в серці, до болю в душі» - пише Світлана Талан, яка бачила війну на власні очі.

Книги, які змушують замислитися та переосмислити своє життя.

Читайте, відкривайте та осмислюйте кожну грань творчого доробку ТАЛАНовитої письменниці, котра сіє в серцях читачів добро і світло.

Кожкого року у письменниці виходить один, два, три, чотири романи.

Бібліографія її творів доволі широка:

Українською

Коли ти поруч (2012)

Не вурдалаки (2013)

Мої любі зрадники (2013)

Помилка (2014)

Розколоте небо (2014)

Оголений нерв (2015)

Повернутися дощем (2016)

Купеля (2016)

Замкнене коло (2017)

Спокута (2017)

раКУРС (2017)

Російською

«Простите... если сможете» (2011)

Когда ты рядом (2012)

Не упыри (2013)

Без прошлого (2013)

Ошибка (2014)

Расколотое небо (2015)

Надежда (2016)

Своя чужая жизнь (2017)

Раздели мою печаль (2018)

Здоров'я Вам, натхнення, мрій і миру.

Останній нам потрібен, як ніколи…

Допоможемо птахам взимку.

В Україні щороку проходить Всеукраїнська акція: «Наша допомога птахам». 
Щоб підтримати цю акцію Федорівська сілька бібліотека провела екологічну годину: 
«Допоможемо зимуючим птахам».

Бібліотекар, Ніна Прокопенко, познайомила дітей з різноманіттям зимуючих птахів нашої  місцевості. Діти отримати поради щодо допомоги птахам у такий скрутний період року, як зима, особливостей їх підгодівлі. Із задоволенням спробували свої сили у розгадуванні загадок, показали свої знання, відповідаючи на запитання віршованої вікторини: «Які птахи зимують у нас...».

З радістю діти порозвішували  для птахів годівнички та «смаколики» і пообіцяли, що завжди будуть підгодовувати птахів, підсипаючи в годівнички корм.

Діти переконалися, що допомагаючи птахам, вони зберігають природу , тим самим примножують багатство країни. Але головне, такі заходи сприяють вихованню почуття доброти, людяності, милосердя, відповідальності.

Золота полиця бібліотеки

Анкета

«Насолода читанням  - насолода життям»

   Шановні користувачі!

З метою виявлення художніх творів, популярних серед молоді просимо Вас взяти участь в анкетуванні і  відповісти на такі запитання:

1.  Чи любите Ви читати художню літературу?

Так              Ні                Тільки по необхідності

2.  Яку останню художню книжку Ви прочитали?

___________________________________________________

3.  Яка з художніх книг сподобалась Вам найбільше?

___________________________________________________

4.  Чи є книга, яку Ви час від часу перечитуєте? Назвіть її, будь ласка.

___________________________________________________

5.  Яку книгу Ви порадили б другу, який має проблеми в житті?

___________________________________________________

6.  Назвіть свого найулюбленішого літературного героя.

___________________________________________________

І дещо про себе:  Ви:    учень,     студент,    робітник,    інше (підкреслити)

                              Ваша стать:         жін.            чол. (підкреслити)

                                   Ваш вік:          

Супроти спільної біди завжди тримаймося за руки!

Взявши участь у реалізації поекту «З Луганщиною разом!», який спрямовано на створення стриятливого середовища для адаптації учнівської молоді до навчання та виховання, бібліотекарі нашого району сприяли забезпеченню шкільних бібліотек літературою на місцях. Ми закупили цікаві і пізнавальні книжки для дітей різного шкільного віку. Ми маємо надію, що ці книжки допоможуть дітям ще краще пізнати Україну, її історію, культуру, традиції, звичаї, літературу. Відчути себе справжніми маленькими українцями.

Малинські бібліотекарі передали більше 100 книг в Житомирський військовий госпіталь

Нашою бібліотекою проводилась акція«Книга пораненому солдату».

Мета акції - збір книжок для поранених бійців, що перебувають на лікуванні в Житомирському військовому госпіталі. Завдяки зусиллям волонтерів у них є медикаменти, їжа, одяг тощо. Проте часом протягом лікування постає питання підтримання  морального духу поранених, психологічного розвантаження та відволікання від роздумів про пережите. Бібліотекарі розуміють, що книги можуть «лікувати» душу та підняти бойовий дух солдатам. Вони стануть в нагоді тим, хто поки що не встає з ліжка, і тим, хто вже може вставати і ходити. Коли бійці випишуться, вони зможуть взяти улюблену книжку з собою, або книжки залишаться для подальшого користування - у «польовій бібліотеці» шпиталю. Ніколи наше суспільство не було таким єдиним у бажанні допомогти, підставити плече, щоб максимально підтримати наших бійців. Але щоб ми не робили, ми не можемо уявити, що зробили для нас ці мужні хлопці. Думки хлопців, що побували на війні, дуже важливо перенести в іншу площину. А що може бути краще, ніж читання цікавих книжок.

23 лютого до Житомирського військового госпіталю, де лікуються й проходять реабілітацію після участі в АТО на Сході України близько 300 військовослужбовців, завітала директор Малинської ЦРБ ім.В. Скуратівського Тетяна Бідун. Тетяна Петрівна передала для солдатів, котрі лікуються у гнійному та травматологічному відділеннях більше 100 книг, зібраних під час  акції «Книга пораненому солдату». Найкращі зразки художньої літератури для мужніх захисників Вітчизни збирали бібліотекарі району, працівники та читачі ЦРБ. Вона подякувала хлопцям, за їх мужність та побажала найшвидшого одужання й повернення до рідних домівок.

 Ось такі найтепліші слова подяки та побажання передали бібліотекарі бійцям.

 

Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про цих солдатів писатимуть книги, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.