Показ дописів із міткою Бібліоосінь. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Бібліоосінь. Показати всі дописи
пʼятниця, 1 вересня 2017 р.
вівторок, 1 листопада 2016 р.
Чи носите ви парасольку, або 7 книжок про дощ
Ось на календарі й осінь... Проте, дощі ще не змили фарби золота і рум'янцю. Неначе й
справді у природи залишилася лише одна фарба, і вона використовує усі її
відтінки, щоб домалювати для нас завершення осені. А ви любите осінь? І передбачливо носите з собою парасолю? Я - ні. Але тепер без парасольки і теплого шалика на вулицю краще не виходити. Взагалі-то хочеться
зробити собі чаю, сісти біля вікна і в затишку читати книжку. Осінню.
Теж з парасолькою, щоб, бува, не змокнути від життєвих негараздів.
Книжки з парасольками для дітей
Дощ буває такий різний! Тільки уявіть… То на човні припливає Сірий Король, то на долоню сідає бедрик, щоби перечекати зливу. На велосипеді в дощ не їдеш – летиш! І парасоля, яку несеш татові, береже його від усіх дощів на світі...
До цієї збірки увійшло п’ять дивовижних оповідань про дощові несподіванки і сонячну радість, про щиру любов і тихий сум, про безмежну уяву і заповітні мрії.

Людкевич, Марія. Кольорові парасольки : вірші, казки, оповідання для дітей / худож. Х. Скіра. - Львів : Світ, 2004. - 63 с. : іл.
Осінь - чудова пора, щоб почитати
веселі віршики й оповідки. "Кольорові парасольки" – книжка для дітей
дошкільного та молодшого шкільного віку надзвичайної письменниці Марії
Людкевич. Авторка розповідає про барвистий світ дитячих таємниць, красу і
чарівність древнього Львова, запрошує до казкової мандрівки різними
порами року. З парасольками, звичайно ж.
Тімайєр, Томас. Хроніки шукачів світів. Кн. 1 : Місто заклиначів дощу. - Харків : Ранок, 2012. - 447 с.
Це історія про людину на ім`я Карл Фрідріх Донхаузер , котрий називав себе сином великого натураліста Вільгельма фон Гумбольдта. Разом зі своїми вірними супутниками він не раз навідувався до найвіддаленіших і найменш досліджених куточків Землі, стираючи одну за одною з карти "білі плями". Він відкривав невідомі світові народи й племена, зав`язував дружбу з неймовірними істотами, відшукував фантастичні скарби і звідав при цьому просто таки грандіозні пригоди.
Трохи"дощові" книжки для підлітків
Це історія про людину на ім`я Карл Фрідріх Донхаузер , котрий називав себе сином великого натураліста Вільгельма фон Гумбольдта. Разом зі своїми вірними супутниками він не раз навідувався до найвіддаленіших і найменш досліджених куточків Землі, стираючи одну за одною з карти "білі плями". Він відкривав невідомі світові народи й племена, зав`язував дружбу з неймовірними істотами, відшукував фантастичні скарби і звідав при цьому просто таки грандіозні пригоди.
Макуліна, Ганна.
Сезон дощів, або Не з цього світу : повість / іл. В. Чумаченко. -
Харків : Ранок : Веста, 2005. - 255 с. : іл. -
(Дівочі історії).
«Сезон дощів, або Не з цього світу»
входить до серії книг «Дівочі історії». Повість написана у вигляді
щоденника чотирнадцятирічної дівчинки Олени, яку всі близькі називають
Еля. На голову милої рудоволосої красуні звалилася купа проблем:
нерозділене кохання до свого однокласника, ім’я якого таємничо приховано
і написано просто «С.», зрада найближчої подруги Наталки, розлука
батьків, нерозуміння з боку однокласників, проблеми з вчителями та
багато інших неприємностей. Але врешті-решт Еля – чиста, ніжна, горда,
віддана друзям – обов'язково знайде своє щастя.Ця книга навчить вас вірити в те, що життя насправді трохи смугасте, і що після тривалого сезону дощів крізь хмаринки обов'язково проб’ється промінчик сонця.
Книжки-парасольки для дорослих
Львів. 1891 рік. Молодий журналіст Степан закохався в юну шляхтянку Софію, дочку ясновельможного пана Полонського. Батько дівчини, дізнавшись, що дочка закохана у звичайного хлопця, забороняє їй бачитися з ним. Та кохання сильніше за всі заборони, і молоді люди щовечора поспішають вузькими середньовічними вуличками Львова до старого ліхтаря. Але одного разу Степан не прийшов на побачення... Минули роки. Та чи доведеться їм побачитися знову? Яка давня таємниця пов`язує їхні родини?
Ґенацино, Вільгельм. Парасолька на цей день : роман / пер. з нім. О. Сидор. - Львів : Кальварія, 2008. - 128 с.
Головний герой роману отримує гроші за
те, що носить черевики відомих фірм, а потім пише звіти про свої
відчуття. Йому доводиться багато ходити... А коли багато ходиш і голова
твоя не переобтяжена нічим, мимоволі починаєш уважно дивитись навсібіч і
часто помічаєш у повсякденних речах неочевидне. Шанувальники Харукі
Муракамі, Ерленда Лу та Мішеля Уельбека отримають справжнє задоволення
від цього роману.

Гербіш, Надійка. Дороговкази, радіо та дощ / худ. оформ. Г. Гінайло. - Львів : Свічадо, 2015. - 94 с. : іл.
«Дороговкази, радіо та дощ» – есеї молодої письменниці, дружини й мами Надійки Гербіш про життя як мандрівку – до Бога, до ближнього, до себе самої. Метафора подорожі-автодороги розгортається у книжці в окреслених зовнішних координатах дорожних знаків, музики й дощу. Серед цього антуражу відбувається-снується внутрішнє життя героїні та її радіозв'язок з Тим, хто «вчора, сьогодні і завжди той самий». Та тут і тепер Він звучить на крутих віражах доріг, по яких у цьому «шаленому сьогодні» мчать в обидва боки «крилаті душі авт».
Джерело
вівторок, 27 вересня 2016 р.
Подих осені
Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль.
1. Анна Гавальда “Мені б хотілося, щоби хтось мене десь чекав”.
12 новел французької письменниці. Паризькі історії про пошуки кохання. Прості тексти, але аж ніяк не дешеві. Правдиві та душевні. Без зайвих вихвалянь і фальшивих почуттів.
Як читати? – За чашкою чаю каркаде.
Де читати? – Вдома, на улюбленому ліжку.
2. Діана Сеттерфілд “Тринадцята легенда”.
Дещо готичний стиль з присмаком терпкої таємниці. Тут вам і кохання, і пригоди, і, звичайно ж, роздуми про книжки.
Як читати? – За чашкою кави з корицею.
Де читати? – В книгарні.
3. Йенс Грендаль “Мовчання у жовтні”.
Роздуми про… та про усе на світі! Про свою любов, про першу любов, про батьків і про самого себе. Спогади про попереднє життя когось, кого ти вже не впізнаєш.
Як читати? – З обліпиховим чаєм.
Де читати? – Лежачи в гамаку, на дачі.
4. Франсуаза Саган “Шовкові очі”.
Веселі розповіді. Легкі, але не нудні. Дотепні і з легким гумором. Галантні розповіді. Без зайвих повчань.
Як читати? – За чашкою капучино.
Де читати? – В трамваї.
5. Фенні Флегг“Смажені зелені помідори в кафе "Зупинка".
Простота і невимушеність. Легка і смачна, як вишуканий десерт. Історії про людей, їхню дружбу, любов і щиру відданість.
Як читати? – За чашкою чаю з шипшиною.
Де читати? – Скрізь...
Джерело
І ковтаючи сльози, одягши на плечі сукману,
перемотує літо на чорні котушки тополь,
шиє голим полям нескінченну сорочку з туману.
Тихо строчать дощі... І навіщо мені ця печаль?
Що я хочу спитать у цієї сумної кравчині?
Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!»
І хитає над
шляхом порожні гнізда грачині.
Л.Костенко
Тримайте
список книжок з осіннім настроєм!1. Анна Гавальда “Мені б хотілося, щоби хтось мене десь чекав”.
12 новел французької письменниці. Паризькі історії про пошуки кохання. Прості тексти, але аж ніяк не дешеві. Правдиві та душевні. Без зайвих вихвалянь і фальшивих почуттів.
Як читати? – За чашкою чаю каркаде.
Де читати? – Вдома, на улюбленому ліжку.
2. Діана Сеттерфілд “Тринадцята легенда”.
Дещо готичний стиль з присмаком терпкої таємниці. Тут вам і кохання, і пригоди, і, звичайно ж, роздуми про книжки.
Як читати? – За чашкою кави з корицею.
Де читати? – В книгарні.
3. Йенс Грендаль “Мовчання у жовтні”.
Роздуми про… та про усе на світі! Про свою любов, про першу любов, про батьків і про самого себе. Спогади про попереднє життя когось, кого ти вже не впізнаєш.
Як читати? – З обліпиховим чаєм.
Де читати? – Лежачи в гамаку, на дачі.
4. Франсуаза Саган “Шовкові очі”.
Веселі розповіді. Легкі, але не нудні. Дотепні і з легким гумором. Галантні розповіді. Без зайвих повчань.
Як читати? – За чашкою капучино.
Де читати? – В трамваї.
5. Фенні Флегг“Смажені зелені помідори в кафе "Зупинка".
Простота і невимушеність. Легка і смачна, як вишуканий десерт. Історії про людей, їхню дружбу, любов і щиру відданість.
Як читати? – За чашкою чаю з шипшиною.
Де читати? – Скрізь...
Джерело
вівторок, 10 листопада 2015 р.
Не дивіться на дощ - дивіться на парасольки...
Не люблю чорні парасолі
...Дощ-це маленька, мокра істота, яка дарує вам частинку себе.
Від нього не можна закриватися чимось чорним ...
Багато хто любить дощ ...
Людина з кольоровою парасолькою завжди рада життю ...
Яскрава парасоля прикрасить осінь і прожене поганий настрій.
Осінь - це не сумна пора, а мабуть, сама різнобарвна пора
року. Блакитне небо, червоно-жовте листя, прозорі калюжі, а ще яскраві
парасольки різних кольорів. Познайомтесь з оригінальними парасольками, з якими
осінні дощі тільки в радість. Вийти сухими і
веселими з-під дощу допоможуть і такі
дизайнерські рішення парасольок.
Похмурий осінній дощ співає
свою безперервну пісню. Натовпи людей, що заповнили вулиці міста, поспішають у
своїх важливих справах. Втім людей-то і не видно. Весь вуличний простір
заповнеий розкритими парасольками, під якими люди лиш вгадуються. І парасолі в
цьому осінньому місті тільки самого чорного кольору ... Але що це? У морі
чорних мокрих парасольок з'являється ярко-синя пляма ...
Нехай на всі випадки життя у Вас буде припасена своя парасолька.
А для бібліотекарів і всіх, хто
любить книги ось така парасоля.
"Дощовий
день - це спеціальний подарунок для
любителів читання"
Всім! Всім! Всім!
Підписатися на:
Дописи (Atom)















