«Малинщина моя – Берегине моя»

І знову багрянцем палахкотить листя на деревах у малинському парку, і знову бібліотекарі району зібрались у Василевій світлиці, щоб віддати шану своєму землякові, видатному народозавцю, етнографу, письменнику Василю Скуратівському, цій неординарній людині, великому подвижнику українського Духу, ім’я якого носить наша бібліотека. 

В переддень дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського, як завжди підвели підсумок районного  огляду-конкурсу  народознавчої роботи  в бібліотеках району ім.Василя Скуратівського  «Малинщина моя – Берегине моя», який  проводиться з метою посилення ролі бібліотек, як народознавчих центрів, які репрезентують народні звичаї, традиції, обряди, вірування, мораль і філософію.

В цьому році, ми визначали переможця за результатами творчих робіт бібліотекарів «Портрет сучасника». Пам’ятаючи слова Василя Скуратівського, який говорив: «Кожен день треба щось дозбирувати, щось вивчати, адже коли відходить людина й забирає навічно якусь рідкісну пісню, то її вже ніколи ніхто не знатиме, ніхто не заспіває. А це ж багатство нашого народу». Тому ми вирішили залишити прийдешнім поколінням розповіді про наших сучасників. І не помилились. Є в наших селах люди, про яких хочеться розповісти і залишити пам’ять майбутнім поколінням. Всі роботи, підготовлені на конкурс були дуже різноманітними, присвячені цікавим особистостям земляків.

Бібліотекар Пиріжківської сільської бібліотеки Ірина Василенко підготувала роботу «Спадщина мого роду: Тарасенко Микола Андрійович – і швець, і жнець, і на дуді грає», а Оксана Рябчун, бібліотекар Горинської сільської бібліотеки познайомила у своїй роботі «Талановиті мої земляки» з художником Віктором Синицею, поетесою Ганною Чорною, скульптором Петром Степаковим, який є автором пам’ятника М.М.Миклухо-Маклаю в  Малині. Про «Українську Мадонну – Раїсу Недашківську», яка народилася у с.Старі Вороб’ї розповіла у своїй роботі бібліотекар села Ольга Дубас. А малинівська бібліотекар Алла Котлубовська познайомила з місцевим скульптором Олегом Демченком, який є автором пам’ятника князю Малу, встановленому у місті. Роботи двох бібліотекарів з Скуратів та Гранітного були присвячені сучасним героям, які віддали своє життя за незалежність України: Олександру Яхнівському та Олексію Влодарському. Справжнім художнім твором була робота бібліотекаря з Лумлянської сільської бібліотеки Алли Черненко, в якій вона розповіла про «Людину красивої долі» Павла Раскова. Про жінок, які «Своє серце віддали дітям» написали бібліотекарі з села Владівка – про вчительку української мови та літератури, яка все своє життя розкривала своїм учням красу і силу рідного слова Михаленко Ганну та бібліотекар з Любовицької сільської бібліотеки – про вчительку початкових класів Надію Яківну Пришляк, яка завжди звертаючись до дітей говорила: «Хочу навчити вас не лише писати і читати, а й бути добрими людьми. Пам’ятайте, люди – це зірки, і чим більше від них світла, тим краще». Леся Чайка з Щербатівської бібліотеки свою роботу присвятила «Людині у білім халаті» Бойко Ліді Василівні і разом з тим висловила велику вдячність за її працю, її професіоналізм, доброту та щирість її великого серця, сказала велике дякую за її допомогу, теплі слова, розуміння, за безліч пройдених кілометрів, за недоспані ночі, за тих людей, які поряд з нею стали хоч трішки щасливішими. «Лірик, романтик, наш сучасник» - таку назву мала робота бібліотекаря з Головок Надії Мєлєщенко, яку вона присвятила поету Валерію Лісовському, який довгий час був директором місцевої школи, його «Пісню про Малин» знає кожен житель нашого краю. Про Синявську Ніну Іванівну, місцеву поетесу, учасницю фольклорно-етнографічного ансамблю «Дібрівчанка» написала бібліотекар дібрівської сільської бібліотеки Валентина Мельниченко. А Наталія Деняченко з с.Буда Вороб’ї провела величезну роботу, зібрала цінний матеріал про Євгена Черненка, який є гордістю села. Євген Черненко – відомий в Україні вчений, археолог. Його найбільшим досягненням є дарунок свій Україні – це розкопана його експедицією скіфська пектораль.

Тож визначити переможця конкурсу цього року було неймовірно важко. І це мабуть не головне. Головне – значення цих творчих робіт для наших земляків. Недаремно Василь Скуратівський назвав колись свою дипломну роботу «Люди – гордість твоя Полісся».

 

Все таки вивчивши та оцінивши творчі роботи бібліотекарів переможцем  - визначили  Наталію Деняченко з Будо Вороб’ївської сільської бібліотеки. Прокоментувала роботи директор Малинської ЦРБ Тетяна Бідун. А Відзнаку "Малинщина моя - Берегине моя" та подарунок вручили начальник управління гуманітарної сфери Малинської РДА Світлана Барановська та заступник начальника управління гуманітарної сфери, начальник відділу культури Людмила Фещенко.

Кожна травичка зростає на своєму корені, - кажуть у народі. Духовним коренем кожного з нас є відчуття свого роду, того клаптику землі, на якому зростав. Ми багато років ходимо вулицями рідного села чи міста, але не задумуємося, скільки ще невідомих історій із життя рідного краю забуто, розтрачено за нашими щоденними турботами. 

То ж ми вдячні бібліотекарям нашого району, що вони поповнили своїми роботами краєзнавчу скарбницю нашого краю.

Ми звідти всі. Ми з того родоводу...

І знову багрянцем палахкотить листя на деревах у малинському парку, і знову ми збираємось у Василевій світлиці, щоб віддати шану своєму землякові, видатному народозавцю, етнографу, письменнику Василю Скуратівському, цій неординарній людині, великому подвижнику українського Духу, ім’я якого носить наша бібліотека.

«… Земля батьків – це слово не умовність,

А істина, велика і проста,

це отчий дім, невищерблена совість

могила діда в затінку Хреста,

і голос матері, і запах рути-мяти…

зоря вишнева і любов

Це все, що ми не смієм забувати,

як найдорожче в світі бережем»

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. Ми завжди маємо пам’ятати, звідки ми родом, де наше коріння, знати історію свого народу, його мову, звичаї, традиції та обряди.

Берегти свій рід, свій родовід, пам'ять про нього – одне з наших завдань. Зацікавленість історією родоводу, повага до нього не приходять самі собою, їх потрібно виховувати, підтримувати добрими справами як у сім’ї, так і в освітніх та культурних закладах. Потрібно розповідати дітям хто їх предки, чиєї вони крові і якої нації.Потрібно пробудити цікавість до історії свого роду, щоб людина усвідомила себе часточкою свого народу. Пам'ять про пращурів зміцнює не лише родину, але й націю в цілому. Нація – це ми. І якщо ми хочемо бачити свій народ сильним і гордим  - наші діти повинні знати, хто вони. Любов до свого народу починається з любові до свого роду.

Бібліотеки району роблять великий внесок в справу відродження, популяризації українського народознавства шляхом організації книжково-іллюстративних виставок та проведення різноманітних народознавчих заходів.

Протягом цього року бібліотекарі району провели в своїх бібліотеках, школах конкурс «Дерево мого роду».

А у Василевій світлиці представили  свої роботи та своїх кращих читачів. Широкі і розлогі дерева своїх родів, де з покоління в покоління  шанують пам'ять і передають сімейні реліквії, розповіді про життя дідів і прадідів, пожовклі від часу фотознімки… Кожне дерево було по-своєму цікаво презентовано. Були у вигляді малюнків, графіків, дерев з природних матеріалів, у вигляді елекронних презентацій, відеороликів та навіть інсталяцій у своїх вітальнях. Скільки гордості за свій рід, за своїх предків відчувалося у кожному виступі, скільки цікавих, а інколи і трагічних  історій і фактів з родинного життя прозвучало. А головне – всі зійшлися на думці наскільки це потрібна і  своєчасна робота.

Родина. Рід: які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами ніжні гілочки

На дереві, що вже стоїть віки,

Це дерево - наш славний родовід,

Це батько, матір, прадід наш і дід.

 

Ганна Каменецька,

Владівська

сільська бібліотека

Валентина Романюк, Новобратська бібліотека

Леся Чайка, Щербатівсьа бібліотека

 

Наталія Деняченко,

БудоВороб’ївська

сільська бібліотека

 

Наталія Шоботенко,

Липлянська

сільська бібліотека

Надія Мелещенко,с.Головки

Альона Йосипенко, с.Любовичі

Лідія Давидюк, с.Нові Вороб'ї

Калиновий рід ІриниВасиленко з Пиріжківської бібліотеки.

 

Сімейне дерево

Яни Підручної,

Ворсівська бібліотека

Алла Котлубовська з Малинівської сільської бібліотеки представила

родовідне дерево та відеоекскурс «Історія однієї родини»

свого активного читача Ігоря Марека.

Звичайно визначали і переможців, вручали Дипломи, Подяки, нагороди.  Але основною нагородою для всіх стала пророблена і дуже потрібна робота як для своєї сім’ї, так і для сімей своїх читачів, про що неодноразово наголошували учасники під час конкурсу.

«Пам'ять про своїх пращурів, говорив Василь Скуратівський у книзі «Покуть», - не забаганка і данина моді, це природна потреба триматися свого родоводу, оберігати сімейні реліквії, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням…»

«…Саме там, де руйнується моральтний ланцюжок між поколіннями, неодмінно з’являються порожнимни, і щоб ліквідувати їх – мусимо починати з першооснов – повернути історичну пам'ять. І починати маємо з найсвятішого – родоводу: хто ми і чиїх батьків діти?, бо нову державу ми збудуємо тоді, коли подолаємо духовне безпамятство, й головне, належно поцінуємо творену пращурами духовну культуру…»

Беріть приклад з наших бібліотекарів.

Створюйте свої Родовідні дерева, пишіть історію своїх родоводів хоча б із розповідей батьків і дідусів, бабусь. Якщо вам це зараз не цікаво, то ви збережете інформацію для нащадків. І таким чином зможете вписати ваших пращурів і себе  в історію вашого роду.

Ще раз хочу нагадати слова Василя Скуратівського: «Вивчати все це треба якнайшвидше, поспішати треба, залишилося ще кілька років. Бо старше покоління відходить, молодші вже майже не пам’ятають нічого. Кожен день треба щось дозбирувати, щось вивчати, адже коли відходить людина й забирає навічно якусь рідкісну пісню, то її вже ніколи ніхто не знатиме, ніхто не заспіває. А це ж багатство нашого народу.»