
привів їх сивий сотник, поіменно:
- Скажи, країно, хто твій отаман,
чи наша смерть була тут недаремно?
З Дніпрових хвиль зійшов журби туман,
сльозами болю плакала калина:
- Кати криваві зрадили Майдан,
в хустині чорній нині Україна.
Про щось кричали у лісах сичі:
війна, війна, куди не глянь - могили.
Взялась Небесна Сотня за мечі
і крила янголів від горя почорніли.
- Борітеся! Ми молимось за вас!
У боротьбі вам доля й воля буде.
Терпіння кане і настане час,прозріють правдою, відкриють очі люди.
Піднімуть меч, розвіють темінь зла,
і хай які криваві будуть рани.
Щоб Україна вільною була
геть подались чужії отамани...
Соломія Українець
Пам'ятаємо...
Майдан у
сердці кожного із нас,
Там гетьмани історію творили.
За що, спитаю, іроди, у вас,
Людською кров’ю ви його скропили?
Не беркути проплачені шакали,
Народ для вас це, як гниле сміття,
В імперію не буде вороття.
Годі мовчати, душа на волю рветься,
Вся Україна завтра закипить!
Сторицею нам все це повернеться
Бог бачить, Бог благословить.
І заживемо, хліб і пісня буде,
Що нам позаздрить і чужинець,
І з гордістю, скажу вам добрі люди:
Я із Майдану, Українець!
Володимир
Канюка

Немає коментарів:
Дописати коментар
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!