Яка ж вона - Земля?

Нещодавно, 21 квітня ми відзначали День довкілля, а 22 квітня- Міжнародний день Землі. Ці дні стали загальнолюдськими символічними святами любові та турботи за наш спільний дім. Саме в ці дні в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

25 квітня учні Малинської ЗОШ №2 зібралися в читальній залі ЦРБ, щоб поговорити про навколишнє середовище та екологію. Їхній увазі був представлений день інформації під назвою «Екологія та сьогодення».

Ми часто чуємо, що Земля- це колиска людства. Але яка ж вона ця Земля? Всі говорять про неї, але кожен бачить і розуміє своє. Для космонавта, серед зірок і сузір’їв - вона планета, для моряка - вона берег, для геолога - твердиня, що зберігає руди, нафту, голубий газ. Для солдата - вона образ Батьківщини, цінність, яку він захищає, та сила, яка його живить. Для хлібороба земля - це те, у що він вкладає свою працю і любов, від якої чекає плодючого хлібного дару…

Не дивлячись на те, хто ми, які ми і де знаходимся, Земля залишається нашим спільним домом, який ми повинні оберігати і про який повинні піклуватися.

Але на жаль значна частина людської діяльності та її наслідки супроводжуються знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища. Наша планета перебуває в критичному стані. Ми на порозі глобальної екологічної катастрофи. Вже є очевидним той факт, що саме людина є причиною та жертвою цієї ситуації. Кожен наш вчинок проти природи за принципом бумеранга повертається до нас самих та наших ближніх, завдаючи непоправної шкоди здоров’ю.

На підтвердження цього учні познайомилися з інформацією про найбільш екологічно забруднені  та небезпечні для здоров’я міста на планеті, які опинилися в такому стані через бездумну людську діяльність. В цей перелік потрапило і українське місто Чорнобиль.

Про Чорнобильську трагедію чув кожен із нас. Це місце найстрашнішої аварії на ядерному об’єкті в історії людства. Ця аварія принесла в сто разів більше радіації, ніж атомні бомби, скинуті на Хіросіму і Нагасакі. Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн. кюрі. Аварія призвела до радіоактивного забруднення більш ніж 145 тис. кв. км. території України, Білорусії та Росії. Жертвами стали понад 14 тисяч жителів тоді ще процвітаючого містечка. За ці роки аварія забрала життя 1,6 млн. чоловік, а кількість людей, що постраждали від радіації в цьому районі становить 5,5 млн. чоловік. Українські вчені єдині в думці про те, що наслідки Чорнобильської аварії ще дуже довго будуть про себе нагадувати.

 

На продовження  екологічної теми діти познайомилися з науково- популярним природничим журналом «Колосок».

В 9 номері за 2017 рік вийшла стаття Лілії Семенової під назвою «Пластикове століття», де порушено таку актуальну тему, як користь і шкода пластику для людини і навколишнього середовища.

Настала пластикова епоха. І це й не дивно, адже вироби з пластику міцні, легкі, не б’ються, мають низьку теплову та електропровідність, не псуються від вологи і коштують не дорого.

Але не дивлячись на всі плюси пластикових виробів, треба бути дуже обережним в їх використанні, адже всі види пластмаси шкідливі для людини та навколишнього середовища.

Для школярів цікавою і корисною була інформація про маркування виробів з пластику, яке дає можливість дізнатися про його вид та призначення.

На сьогоднішній день Україна майже не має можливості переробляти пластикові упаковки, пляшки, поліетиленові пакети.  Тому вся жива природа страждає від ядовитих речовин, які виділяє пластик при своєму розкладі. Яскравим прикладом для присутніх став досвід швейцарців та німців, які навчилися переробляти пластик, отримувати за це чималі гроші, а ще позбавили свої країни від стихійних сміттєзвалищ.

Бібліотекар закликала учнів зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища. 

Обравши собі кольорову стрічку, діти зачитували, що під силу зробити їм, щоб зберегти природу і покращити стан екології.

На завершення учні переглянули фотографії нашого рідного міста, полюбувалися його чарівною природою. І на противагу були продемонстровані фото з неприбраними, засміченими територіями того ж міста. Школярі зробили правильний висновок: де і як їм краще жити, адже кожному подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах та могутні дерева в лісах.

Отож, бережіть таке життя, цінуйте його, адже воно таке прекрасне!

Захід підготувала і провела бібліограф ЦРБ

 Катерина Вакуленко