Запали свічку пам’яті

«Ні труни, ні хрестів,

 і ні тризни!

Прямо в яму, На віки-віків!

Чорна сповідь Моєї Вітчизни

І її затамований гнів»

А. Листопад

Малинська ЦРБ долучилася до Всеукраїнської акції, оголошеної Національним інститутом пам’яті «Запали свічку», приуроченої 85-річчю голодомору 1932-1933 років  

на Україні. 

У фойє бібліотеки відкрито виставку пам’яті «Скорботною пам’яттю свічка горить».

На виставці представлені історичні, історико-публіцистичні, художньо-документальні та періодичні видання, які подають інформацію про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив у 1932-1933 роках український народ. Автори видань розкривають тло трагедії доводячи, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної партії на чолі з Й.Сталіним.

Серед видань, представлених на виставці, увагу читачів привертає книга: Роберт Конвест. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор / пер. з анг. Н. Волошинович, З.Кораблінової, Н.Вовак, - Луцьк: ВАМ «Терен», 2007. – 456с.

Це одна з найгрунтовніших праць, яка була написана в часи, коли не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавали навіть сам факт Голодомору 1932-1933 років  на Україні.

33-й голод: Народна Книга-Меморіал / упоряд.:Л.В.Коваленко, В.А.Маняк. – К.: Рад.письменник, 1991 – 584с.

Це перша Книга – Меморіал про трагедію українського народу. Матеріал в ній згрупований за тодішнім адміністративно-територіальним поділом Української РСР, з жахливими фактами та спогадами.

Окремий розділ виставки присвячений темі голодомору  у нашому краї. Небагато залишилось свідків трагедії. Голодомор забрав життя мільйонів людей, які з діда-прадіда на своїй землі ростили хліб, плекали надії на вільне майбутнє своїх дітей. А те майбутнє украли, розтоптали і знищили. Проте декому вдалось вижити і розповісти…

У книзі під редакцією історика-краєзнавця В.Тимошенка: 

Голодомор на Малинщині 1932-1933 років. – Малин, 2008. – 104с. вміщено великий комплекс архівних документів, матеріалів з преси, спогадів очевидців.

Голодомор – трагедія українського народу, це одна з жахливих сторінок його історії. Це саме та історія, яку неможливо не читати, яку мусить читати кожен українець. Це те, що неможливо забувати.

В окремому розділі виставки представлені художні твори, які емоційно, в літературній формі, оголюють ці жахливі факти, літературними засобами передають емоційний стан приречених і страчених голодом.

Серед них особливо виділяється твір М.Стельмаха «Чотири броди», у якому він один із перших порушив найболючішу тему голоду 33-го. Поряд твір сучасної української письменниці С.Талан «Розколоте небо». Це саме та історія, яку неможливо читати без брому. Світ мав би розколотись на двоє, сонце мало б перестати світити, земля – перевернутись від болю.

Але світ не розколовся. Земля обертається як їй належить, і ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями.

Тож пом’янімо сьогодні тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.

Звертайтесь до спогадів очевидців трагедії, вивчайте архівні документи, читайте художні твори, щоб це ніколи більше не повторилось!

 

24 листопада о 16.00 год. запали свічку пам’яті у своєму вікні.