Книга з високої полиці

Коли говоримо про українських поетів, на думку нам спадають імена, так би мовити, культових класиків: Тарас Шевченко, Леся Українка, Максим Рильський, Ліна Костенко, Василь Стус. Однак є поети, які ніби і є класиками літератури, однак з їх творчістю широкий загал мало або і зовсім не знайомий. До них можна віднести постать Миколи Зерова (1890-1937) — поета, перекладача, науковця, викладача, видавця, ідеолога неформального об’єднання поетів-неокласиків 1920-х років.

Поезія Миколи Зерова характеризується філософічністю, зануренням у старовину, вишуканою мовою та майстерною версифікацією. Це контрастувало з часом, в якому довелося творити Зерову. Показово, що за життя вийшла лише одна його збірка оригінальних поезій «Камена».

Не менш відомий Микола Зеров і як перекладач давньоримської літератури. Завдяки йому ми маємо чудові переклади Овідія, Тібула, Катулла, Вергілія, Марцілала та інших давньоримських поетів.

Микола Зеров належав до покоління «Розстріляного Відродження» і розділив долю багатьох представників цього покоління — був репресований і страчений  в урочищі Сандормох.

Поезію безглуздо описувати, найкраще — читати її. У фондах ЦПБ ім. В. Скуратівського є зібрання вибраних творів Миколи Зерова (Зеров, М. Вибране [Текст] / М.К. Зеров; Передм. М.М. Сулими. — К.: Укр. письменник, 2011. — 712 с.), яке містить всі його оригінальні поезії та переклади, а також його дипломну роботу, автобіографії та спогади гімназійного товариша Петра Горецького.

Пропонуємо послухати декламацію сонета «Oi triakonta», який є яскравим зразком поезії Миколи Зерова.