Люди з аутизмом – повноцінні члени суспільства

 2 квітня традиційно відзначається Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму, а 7 квітня — Всесвітній День здоров’я.

У соціумі багато людей, яких у нас прийнято називати особливими: люди з різними психічними і психологічними вадами і порушеннями. Серед них і люди з розладами аутистичного спектра (люди з аутизмом). Тішить, що наше суспільство успішно проходить той етап, коли таких людей ігнорували, ізолювали та піддавали дискримінації. Наразі зусилля медиків, педагогів, рідних спрямовані на те, аби максимально інтегрувати таких людей у соціум. Однак для успішної соціалізації, важливо розпізнавати ознаки аутизму в людини і, насамперед, в дітях, знати новітні факти про людей з РАС та вміти вибудовувати з ними комунікацію.

 Основними ознаками Розладів аутистичного спектру є:

- вузьке коло інтересів і зацикленість на певній темі;

- сенсорна чутливість (гіпер- або гіпочутливість зору, нюху, слуху);

- одержимість рутиною, ритуалами та діями, що повторюються, життя за розкладом;

- труднощі в налагодженні та підтриманні соціальних стосунків;

- труднощі комунікації та мовленнєвого розвитку.

Зрозуміло, такі люди потребують особливого підходу до спілкування і взаємодії з іншими людьми. Тому спробуємо навести основні правила спілкування з людьми, в яких діагностовані РАС:

1. Для людей із аутизмом притаманний високий рівень тривожності. Проте, щоби опанувати цю тривогу та почуватися в безпеці, людям із РАС потрібна впорядкованість: розклади, заздалегідь визначений порядок дій, рутини і звичні маршрути. Тому поважайте розклад і ритуали людини з аутизмом. Те, що може бути дрібницями для вас, є вкрай важливим для нього чи для неї. Якщо ви пропонуєте нову активність, дайте людині час на осмислення, будьте готові, що їй це може не сподобатись, і прийняти такий вибір.

2. Те ж стосується і подарунків. Людина з РАС не завжди може миттєво висловити свої почуття чи подяку – це для неї сюрприз і порушує встановлений порядок дій. Тому до такого досвіду потрібно готувати. Так само треба прийняти, що людині може не сподобатись подарунок і вона не робитиме вигляд, що вона у захваті, для ввічливості.

3. У розмовах з людьми з РАС паузи в очікуванні відповіді необхідно робити трохи довшими – від 30 секунд до хвилини. Тримайте м’який фокус на людині – дивіться десь на середину лоба, а не в очі. І будьте готовими до того, що людина не дивитиметься на вас, а наприклад, розвернеться вбік. Це – спосіб самозаспокоєння. Також методами заспокоєнням можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки. Це потреба нервової системи людини.

4. Висловлюйтесь чітко і не давайте обіцянок. Ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання.

5. Краще не говорити припущеннями. Якщо ви сумніваєтеся, варто сказати чітке «ні» і спробувати пояснити чому.

6. Не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди у спектрі все сприймають буквально. Натомість бажано говорити простими короткими реченнями.

7. Люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо.

8. У спілкуванні з людьми з РАС, як, власне, із іншими людьми, потрібно навчитися сприймати все як є і не намагатися «переробити» людину.

Також для батьків, у яких є діти з РАС, корисною буде книга Ярмоли Н.А. «Діти дощу. Діти з розладами аутистичного спектра», що містить методичні рекомендації й корисні поради батькам, які виховують дітей з розладами аутистичного спектра. Автори надають важливу інформацію про аутизм, розповідають про особливості розвитку особливої дитини, її можливості, сучасні методи та технології навчання і виховання.

Тема людей з аутизмом піднімалася й у різних видах мистецтва, в тому числі й кінематографі. Класичною кінострічкою, присвяченою цій темі, є «Людина дощу» режисера Баррі Левінсона. Фільм можна переглянути за лінком: http://moviestape.net/katalo.../drama/38-lyudina-doshhu.html

Найголовніше, важливо усвідомлювати: люди з аутизмом – це повноцінні члени нашого суспільства і не потрібно їх уникати, принижувати чи навпаки — надмірно жаліти. Наше завдання: зробити все, аби ці люди максимально розвинули свої таланти і жили повноцінним життям.