Найстрашніше свято року

Кельтське свято Хеловін або Ніч напередодні Дня всіх святих відзначають щорічно в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Племена, які проживають на території сучасних Ірландії, Шотландії та Англії ділили рік на два сезони – зиму та літо. 31 жовтня вважався останнім днем ​​року. Згідно з традиціями, саме в ніч з 31 жовтня на 1 листопада злі духи проникали на землю. Для того, аби захиститися від них, було прийнято вбиратися у страшні костюми. У 19 сторіччі багато ірландців, шотландців та англійців емігрували до Нового Світу. Свято перекочувало разом з ними і на сьогоднішній день з найбільшим розмахом Хеловін відзначають в США та Канаді.

В Україні Хеловін став популярним лише кілька років тому, проте молоді це свято до вподоби. Під час святкування Хеловіну відбувається відвідування тематичних костюмованих вечірок, прикрашання оселі та будівель, вирізання ліхтаря з гарбуза, розповідання моторошних оповідок, перегляд фільмів жахів тощо. Це саме те свято, коли молоді дозволяється робити все, що завгодно: бешкетувати, розважатися, жартувати.

В Пиріжківській бібліотеці відбулася книжково – маскарадна містерія  «Хеловін в бібліотеці».  Приміщення бібліотеки заполонили чорні кішки і відьми,  летючі миші і павуки. Вся ця  нечиста сила повилітала та повилазила зі старовинного казкового замку. Відьми варили своє відьмацьке зілля по відьмацьким книгам. Всі декорації до містерії та костюми створили своїми руками біблотекарі та юні користувачі бібліотеки. Та не тільки це. Вони створили дуже веселу  атмосферу та хороший настрій. Учасникам містерії було не страшно, а цікаво і весело. Під час гри, підлітки дізналися про  історію виникнення цього свята, про старовинні ірландські обряди зустрічі Нового року, про розвиток і поширення звичая святкування Хеловіна в усіх англомовних країнах. 

Було дуже весело, діти повноправно відчули себе героями свята, містичними персонажами жанру «хорор» та як нагороду отримали солодкі подарунки.Постаралися на славу, і бібліотека перетворилася у таємниче і зловісне місце з гарбузовими головами, паперовими кажанами і привидами – атрибутами «найстрашного свята року».

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліотекарка запропонувала своїм читачам перечитати твори майстра жахів Стівена Кінга, який весь час підтримує Україну у наш важкий час.

 

 

 

 

  

 

І не треба в таких випадках піднімати дискусії, що треба вивчати українські звичаї та обряди. Одне одному не суперечить. Тим більше, якщо захід розвиває фантазію і сприяє читанню.

 «…і свого научайтесь, і чужого не цурайтесь…» Т.Шевченко