Людмила Петрівна Морар, відома дитяча письменниця, щирий давній друг нашої бібліотеки, стала цьогорічним лауреатом Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Василя Юхимовича, що відбувся в онлан форматі. Нагороду пані Людмила отримала за книгу "Я слухаю зорі".
Колектив та читачі бібліотеки щиро вітають талановиту землячку й бажають подальших творчих успіхів!
Пропонуємо вам прочитати мініатюрку «ВЕСНА» з книгиЛюдмили Морар «Я слухаю зорі».
Весна.
Забриніло, задзюрчало,заплюскотіло, задзвеніло, захмеліло, заспівало, зацвірінькало, закумкало…
Лебедиком-вітром завіяло. Щедриком-дощиком засіяло. Ярило золоте хлюпнуло з волошкової зіниці неба повінню ніжного життєдайного тепла, яскравого цілющого світла, безмежної доброї радості. Та запрозорилося, засіяло, зарайдужилося, закольорилося, залюбилося між квітами, у травах, серед лісу, в полі, на луках — звабно, таємно, щемно, весело навкруги й довкола. Всюди!.. Де не глянь! Куди не подивись! Хто це? Що це? Звідкіля? Залебеділо, затріпотіло – ожило…Навкруги: тут і там, там і тут, на землі, в повітрі, воді та небі.
Іде!.. Іде!.. Іде!.. Це вона!.. Чарівна, кохана, жадана весна!!!
А ми біжимо їй назустріч усім єством своїм, душею, тілом, думками – радісно, стрімко, з любов'ю, надіями, мріями, новим життям.
Піднесено, заквітчано зустрічаємо, вітаємо, приймаємо в серце своє, в спраглу душу, що вже бринить у цю мить ніжною струною, виграє, як сопілка, дзюрчить срібним струмочком голосу в пісні. Ми граємо промінчиками очей веселих, повних надії на краще майбуття, на щастя, на життя, на любов…
Бо… Вес… на!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!