Жовтень нашого визволення

Історичний екскурс до Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників:

79 років тому із території сучасної України був вигнаний останній нацистський окупант. Всі ці роки в Україні відзначався День визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Однак, певно, в історії є своє дуже зле і жорстоке почуття гумору: сьогодні росія — країна, яка чванилася тим, що перемогла нацистську Німеччину у Другій світовій війні, — нині сама стала фактично фашистським (чи, певно, правильніше вжити епітет «рашистським») загарбником, окупувавши велику частину території України, вбиваючи мирних мешканців, депортуючи дітей, стираючи з лиця землі села і міста, завдаючи шкоду екології, нищачи економіку, інфраструктуру нашої держави.

Тож з нагоди цієї дати було б корисно осмислити історію Другої світової війни, нацистської окупації України та спротив їй з української точки зору, не послуговуючись радянським чи російськими наративами.

З нагоди цієї дати, хочемо представити кілька українських видань, присвячених Другій світовій війні, які є у фондах ЦПБ ім. В. Скуратівського. Це різножанрові видання: дослідження, художні твори, зібрання усних історій очевидців війни та зібрання документів, листів та статей про постать, яка організувала один з найефективніших років спротиву німецькій та радянській окупації України. Вони будуть корисні, як науковцям, педагогам, так і тим, хто прагне осмислити страшні роки Другої світової на теренах України.

 Іван Багряний «Огненне коло»

У цій повісті Івану Багряному вдалося реалістично зобразити трагедію цілого покоління, складну долю «розщепленого» народу, який став заручником у протистоянні двох тоталітарних режимів. «Минуть десятиліття, і ми воскреснемо в народній пам'яті… Нас тут так багато лягло, а ще немало ляже кістьми, що цей шматок землі української і ці дні, затягнуті димом і нашими воплями, лишаться в віках, як українські ще одні Термопіли…» — говорить герой Багряного. Автор детально аналізує й розмірковує над подіями, складною долею України у круговерті нових визвольних змагань, причинами поразки та протистояння в українському таборі.

 Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи.

На основі невідомих документів, статей розповідається про життя і діяльність організатора УПА в роки Другої світової війни отамана Тараса Бульби-Боровця. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією українського національно-визвольного руху.

Друга світова. Непридумані історії: (не) наша, жива, інша

Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після. Зокрема, ви дізнаєтеся про українців, які воювали в різних арміях, життя депортованих, долі вивезених на примусові роботи, чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.

Докія Гуменна «Хрещатий Яр (Київ 1951-1943): Роман хроніка»

У книзі в хронологічній послідовності відображено події, які відбувалися у Києві в 1941-1943 роках  перед окупацією і під час окупації його німцями. «Хрещатий Яр» — психологічний і багатосюжетний роман, цінний своєю документальністю, показує людей у тих жорстоких життєвих обставинах, не «підмальованих», а схоплених, немов фотоапаратом.

Олена Стяжкіна «Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років»

Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок та двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням, мародерством та підтримкою інших. Це також аналіз жіночого досвіду й травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж 1940-х років як внаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так й під тиском усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки» радянських громадян під окупацією. Це історія формування державної політики стигматизації окупованих й самостигматизації людей, що вважали себе радянськими. Це історія нелінійності досвіду війни, викладена некодифікованою мовою самих жінок, одна з яких шукала для себе канонічної героїчної біографії, друга сміливо й відчайдушно боролася за виживання, а третя – рятувала інших без огляду на ризик покарання нацистською або радянською владою.

 28 жовтня — День визволення України від німецько-фашистських загарбників